Print this page

У спецвипуску "Україна-Китай" надрукований матеріал Руслана Ленівського

квітня 15, 2017

ukrainsko-kytajske spivrobitnyctvo

11 квітня в залі "Інтерфакс-Україна" Надзвичайний посол Китаю Ду Вей презентував спецвипуск журналу "Україна-Китай", приурочений до 25-річчя дипломатичного партнерства України та КНР.  

На сторінках спецвипуску опубліковані виступи з нагоди річниці українсько-китайських відносин Президентів  та головних політиків обох країн, та містяться аналітичні матеріали щодо особливостей стратегічного партнерства та міжнародної співпраці України та Китаю.

Зокрема, опублікований  матеріал Р. Ленівського, Президента компанії "Ти і Право" Ленівський Груп", про специфіку співпраці з китайськими компаніями. Публікуємо його нижче:

  «Ми навчились довіряти одне одному, працювати одне з одним і не підводити одне одного».

Руслан Ленівський, президент компанії “Ти і Право”, має великий досвід роботи з китайськими компаніями в Україні. Забезпечуючи правовий захист їхніх інтересів, він доводить партнерам з КНР, що в Україні можна робити бізнес на правових засадах. Попри всі складнощі та ризики, Україна – приваблива для інвестування китайського капіталу саме тепер.

Цю ідею він доводив під час своїх зустрічей у Китаї в рамках Конференції про взаємні наміри у вирішенні правових аспектів в сфері міжнародних інвестицій і торгівлі. Метою цієї конференції був обмін досвідом роботи в багатьох сферах економіки, в тому числі, обговорення правового регулювання зарубіжних інвестицій для Китаю. Учасники конференції досліджували, з якими ризиками стикаються китайські підприємства при здійсненні зарубіжних інвестицій і як ефективно запобігати і контролювати такі ризики, для забезпечення прав та інтересів, в тому числі і в Україні.

Враженнями від подорожі до Китаю і своїм досвідом роботи з китайськими інвесторами в Україні Руслан Ленівський поділився в інтерв’ю для нашого видання.

Ви напевно чули, що у Китаї багато говорять про правову державу і життя за законом. На вашу думку, чим сучасна китайська правова система відрізняється від української?

Перебуваючи у Китаї, я помітив, що Китай у першу чергу дбає про юридичну, економічну і фінансову безпеку своїх підприємців, юридичних осіб та інвесторів. Китай як правова держава вкладає величезні кошти у створення центрів обміну правовою інформацією з різними країнами для того, щоб їхні підприємці і громадяни, які мають бажання інвестувати в іншу державу, були більш юридично освічені і водночас більш захищені.

Ще одним свідченням того, що Китай стає сьогодні правовою державою, для мене є те, що міжнародний бізнес в Китаї ведеться з урахування не лише національного законодавства. Як відомо, країни Азії, Європи, Америки та Африки, крім різних менталітетів і культур, мають різне бачення закону і способів ведення бізнесу. Тому в Китаї для безпеки своїх громадян та інвесторів формують нову правову базу разом з тими країнами, з якими співпрацюють або планують інвестиційну діяльність, торгівлю, культурну співпрацю та політичні відносини.

Я можу сказати, що Китай – це країна-новатор і реформатор у сфері юридичних послуг. І, якщо порівнювати, наприклад, з пострадянськими країнами, Китай приділяє цим питанням дуже велику увагу.

Чи дотримується Китай світових тенденцій у реформуванні свого правового поля, чи, все ж таки, спирається на певні свої традиційні чи особливі підходи щодо реформування правової системи?

Звичайно Китай має свою базу, але ця база не є беззаперечною. Я б сказав, що вона є фундаментальною, а вже базуючись на ній, вони на практиці намагаються бути гнучкими, готовими до пошуку компромісів – і це може стосуватися розробки кожного конкретного закону.

Також я помітив, що китайці не люблять постійно змінювати своє законодавство. Вони охочіше шукають шляхи, як адаптувати свої закони до законів інших країн, аби вони не суперечили одні одним, а могли існувати і діяти паралельно. У такий спосіб вони і вдосконалюють своє законодавство.

Під час Вашого перебування в Китаї які питання найчастіше ставили Вам китайські колеги і що Ви намагалися з’ясувати для себе під часу діалогу? Яку мету Ви переслідували?

Метою поїздки було знайомство з юридичним світом Китаю. Я мав за ціль порівняти методи нашої та їхньої роботи, вивчити їхній досвід. Почути, де є певні мінуси і що можна вдосконалити, зрозуміти, які напрямки на сьогодні є перспективними.

По-друге, я прагнув налагодити співпрацю з юридичною спільнотою Китаю, юридичними компаніями. Адже так само, як виникають спори у китайських інвесторів в Україні, і в українських інвесторів у КНР можуть трапитися проблеми. Маючи надійного партнера в Китаї, буде легше вирішувати ці моменти.

По-третє, ще однією важливою метою була зустріч з китайськими інвесторами, які готові прийти в Україну і з чогось почати. Мені хотілося розповісти їм, що не все так страшно, як повідомляють у ЗМІ. Україна є цивілізованою державою. В Україні є багато інстанцій і структур, які можуть допомогти. Це та сама Китайська торгова асоціація, Торговий радник КНР в Україні, Український дім в Пекіні й навіть ми самі можемо надати будь-кому з китайських інвесторів кваліфіковану допомогу, щоб вони змогли розпочати свій бізнес в Україні.

Я доводив, що Україна – це не країна третього світу, де немає закону, де немає політичної стабільності, де все погано і всіх намагаються надурити. Це не так. Можливо, це позиція багатьох ЗМІ, але це не відповідає дійсності.

Я спілкувався з багатьма китайськими юристами. Зокрема, керівництвом створеного в Гонконгу інституту, який вивчає законодавство країн «Шовкового шляху» і готує спеціалістів для цього китайського проекту. Нам також було б цікаво, якби і наші молоді юристи пройшли там практику чи стажування. А їхні юристи могли б приїхати до нас, і, відповідно, побачити і вивчити нашу практику, у нашій компанії, у нашій державі.

Такий взаємний обмін дозволить нам будувати спільний бізнес і в подальшому виходити на пропозиції для нашого уряду, для наших законодавців: якісь спільні законопроекти, які будуть корисні для двох держав і спростять роботу для бізнесу.

Україна має десь дві сотні правових актів які регулюють стосунки з Китаєм, проте правові колізії, певно, виникають й досі. У чому причина?

Правові колізії завжди виникали і будуть виникати в міжнародному правовому полі. Ми мусимо взяти до уваги, що кожна китайська компанія, яка приходить в Україну і реєструє тут своє представництво, стає суб’єктом українського права, і, відповідно, підпорядковується чинному українському законодавству. Тому говорити про те, що такі компанії напряму залежать від законодавства Китаю ,– це вже не вірно. Вони працюють в нашій державі і повинні підпорядковуватися нашому законодавству.

Але китайці, навіть працюючи тут, намагаються дотримуватися міжнародних стандартів, адаптуватися до нашого податкового законодавства, але адаптуватися таким чином, щоб воно не суперечило китайським законам. Вони звітують згідно з нашими правилами з урахуванням дозволених в нас міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і ведення юридичних справ. Водночас роблять так, щоб і в Китаї певні аспекти чи міжнародні стандарти, які наша держава дозволяє в своєму законодавстві, були враховані і діяли.

Чи так відбувається в кожному випадку? – Скажу вам: ні. Бо для гармонізації законодавства потрібні роки. І ви мабуть помітили, що Китай тільки починає заходити на наш ринок, відповідно немає такого адаптованого законодавства, як, наприклад, з Європейським Союзом чи країнами, де він вже роками вибудовував юридичну базу через міжнародні угоди і конвенції. Відповідно, коли Україна ратифікувала і внесла в Конституцію слова про те, що норми міжнародних конвенцій є частиною національного законодавства, то з Китаєм такого не відбулося. Ми все ще на початковому етапі, і, на мою думку, це завдання цілих поколінь і нинішньої влади, щоб на спільній основі була створена нова правова база, яка б допомогла розширити співпрацю двох держав.

Відомо, що китайські бізнесмени, які працюють в Україні, як раз, нарікають, що українське законодавство змінюється дуже часто. Подекуди, навіть з огляду на певні інтереси окремих груп чи навіть впливових осіб. Як китайцям працювати в таких умовах і вирішувати питання ведення бізнесу?

Я б порадив ставитися до цих процесів з розумінням і терпінням. Це проблема не лише китайських компаній, а, напевно, всіх суб’єктів господарювання. У нас зареєстровано десь 5 млн. компаній. Для будь-якого підприємця є звичною зміна чинного законодавства поквартально або щорічно. Це заважає прогнозуванню твоїх планів, доходів та інвестицій. Це заважає прогнозуванню виробництва. Але Україна перебуває на етапі свого розвитку і утвердження як європейської держави. Саме тому треба набратися терпіння і розуміння. Як кажуть, Рим не за день будувався, тому і в нас прийде час, коли законодавство не буде змінюватися щорічно. Воно відшліфується. Набуде своєї правильної юридичної форми в законах, в судовій практиці і буде існувати як правила гри для будь-якого ринку: чи то українського, чи китайського, чи європейського.

Отже, моя порада для всіх – це мати в першу чергу фахових юристів-практиків, які можуть відслідковувати зміни й інформувати свого роботодавця, а іноземний інвестор мусить встигати змінювати відповідні ринкові правила і свою стратегію відповідно до законодавства, яке існує в даний час. Але я думаю, що довго цей стан тривати не буде. Прийде час, коли відбудуться реформи і буде існувати досконале українське законодавство.

Але поки що ми маємо зрозуміти, що коли інвестор, зокрема, китайський, який йде сюди саме для того, щоб заробити, щоб побудувати стабільний бізнес, зустрічається з певними проблемами, які для нього незрозумілі, незвичні для його менталітету, не відповідають його стратегічному баченню, – то він звичайно намагається використовувати ті методи, які для нього є зрозумілими та прийнятними. Такі, які застосовуються в його державі, і довели свою дієвість. Бо інвестор часто думає, якщо певні практики є дієвими в його країні, то, якщо їх правильно адаптувати для роботи в наших умовах, воно буде приносити добрі результати. Тому, я б сказав, що в цих умовах вони намагаються поділитися своїм досвідом, показати, що якщо в них це вже працює роками, якщо це застосувати у нас, в Україні, адаптувати до нашого чинного законодавства, то воно може дати відповідні плоди і тут.

Чи можна сказати, що такий підхід діє? Важко сказати, бо не можна охопити всі юридичні напрямки, всі аспекти в аудиторській і бухгалтерській практиці. І треба брати до уваги, що це різні країні і це різні культури. Але у китайців є схильність до компромісів і виходу з ситуації саме шляхами, передбаченими нашим чинним законодавством.

І, все ж таки, з якими проблемами щодо дотримання законодавства китайські компанії найчастіше зустрічаються в Україні?

Найбільші проблеми виникають у китайських компаніях з нашим податковим законодавством, митними законами і щодо господарського права. Це те, що найбільше зачіпляє китайський бізнес, китайського інвестора в Україні.

І це не лише постійні зміни. Візьмемо, наприклад, господарський кодекс. Він має такі норми, які фактично застаріли і не відповідають сучасній реальності, також вони суперечать іншим законам, адже присутні в них радянські концепції вже не діють реально. Наприклад, є два нормативно-правових акти, які прямо суперечать один одному. І за цим не завжди встигають слідкувати.

І щойно ми напрацьовуємо нову судову практику, відбуваються чергові зміни, і, виходить, що ти підписував угоду і здійснював якісь розрахунки за одного законодавства, суперечка виникла вже за другого, а розгляд судової справи може відбуватися вже за зовсім іншого законодавства. І в таких умовах, звичайно, щось важко планувати. Часом це призводить до зриву контрактів.

Крім того, для китайського бізнесу, який є резидентом в Україні, дуже великої шкоди завдали валютні коливання. Бо падіння гривні у відношенні до долара зробила їх збитковими. Збитковість призводить до несплати ними податків до бюджету, а, отже, через цю нестабільність страждає не лише бізнес, але й сама держава.

Чим відрізняється стратегія роботи на ринку і в правовому полі України китайських державних підприємств і комерційних компаній?

На зустрічах з китайськими підприємцями, які працюють в Україні, але також мають бізнес і в інших країнах світу, мені цю ситуацію змальовували так: китайські комерційні підприємства дуже мобільні і швидко реагують на зміни у середовищі ведення бізнесу. Керівники комерційних підприємств приймають самостійні рішення, вони самі зважують ризики і готові ризикувати, інвестуючи в майбутнє. Адже бізнес в тому й полягає, щоб завдяки правильній стратегії опинитися в потрібному місці в потрібний час і, відповідно, одержати максимальні дивіденди. А сьогодні наша держава і є таким місцем, де треба вкладати інвестиції. Ми не завжди будемо жити в такі переломні періоди, і, коли після періоду війни і політичних потрясінь настане стабільність і період розвитку, – інвестиції, зроблені сьогодні, принесуть зиск.

Тому приватні підприємці ризикують, вкладають гроші, приходять на український ринок. Вони вже зміцнюють свою присутність тут, і, коли настануть більш сприятливі часи, їм вже не доведеться починати з нуля, вони матимуть перевагу над іншими на ринку.

У нас немає досвіду роботи з китайськими державними компаніями. Проте, якщо вони ведуть роботу на державно-політичному рівні і намагаються мінімізувати свої ризики через співпрацю з владою, тоді для них буде важливим наскільки ця влада є стабільною, наскільки вона є лояльною до китайського бізнесу, наскільки вона розділяє позицію Китаю як стратегічного партнера.

Зважаючи на те, що деякі проекти з китайськими компаніями підтримуються українським урядом, можна припустити, що й для державних компаній з Китаю тут є багато можливостей і гарантій для того, щоби впевнено працювати.

Як вплинули події в Україні останніх років на активність китайських компаній на вітчизняному ринку? Чи не бояться вони приходити сюди?

Комерційних компаній, які шукають вихід на український ринок, за моїм відчуттям навіть побільшало. Інтерес китайських інвесторів до України значно зріс, при чому у різних сферах, якими раніше вони не цікавились. Китай активно розвивається, сьогодні він перенасичений фінансовими ресурсами. Інвестування в Україну для них стає привабливим, навіть не з точки зору прибутковості, а з точки зору територіальності. Зокрема, у зв’язку з підписанням Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС Україна стає зручним майданчиком для виробництва і поставки продукції на ринки Європейського Союзу.

Приходять сюди великі компанії, які є в TOP-500 світового рейтингу, є середні і малі. Для великих, які мають бізнес в цілому світі, легше втриматися на ринку України, бо вони мають ресурси, проте зараз тут присутні і малі компанії, які вперше виходять за межі Китаю і починають свій зарубіжний бізнес з нуля.

Для Китаю стала цікавою галузь будівництва, галузь зв’язку, галузь сільського господарства. В Україну приїздять багато китайських компаній, які цікавляться проектами у сфері логістики, при чому у всіх напрямках – морському, автомобільному, авіа та залізничного сполучення. Також є інвестиції у сфері захисту природного середовища і відновлюваних джерел енергії. Можна згадати й про сферу культури та мистецтва – китайські інвестори почали вкладати гроші в проекти, пов’язані з культурою України.

В яких сферах чи галузях Ви найбільше допомагаєте китайським компаніям?

Основні галузі, в яких ми співпрацюємо з китайськими компаніями, – це зв’язок і логістика. Сфери ці віднесені до компетенції Міністерства інфраструктури України. З них, власне, ми починали. Тут ми виконуємо найбільше юридичної і аудиторської роботи. Також ми працюємо в царині виробництва – в нас є клієнти, які займаються переробкою пластику, що, можна сказати, пов’язано із захистом природного середовища. Третім напрямком нашої діяльності можна назвати такі компанії, які не мають довгої історії або відомого бренду: є доволі багато заможних китайських громадян, які просто мають кошти і бажання створити бізнес в Україні. А тут вже можуть бути різні сфери. Їх цікавить нерухомість, це може бути виробництво або проекти в сільському господарстві.

Відповідно, ми для них готуємо бізнес-проекти, пропозиції щодо форми власності суб’єкта підприємницької діяльності. Ми також проводимо з ними роз’яснювальну роботу щодо сфери оподаткування, правил експорту та імпорту.

Отже, нині ми не обмежуємося одним напрямком. Можна сказати, що раніше щороку, а тепер щоквартально в нас з’являються нові клієнти серед китайських компаній з новими сферами діяльності. Навіть туристичний бізнес сьогодні теж цікавий для китайських інвесторів. Ми намагаємося правильно охопити той спектр послуг, який ми можемо надати якісно. Нас не цікавить кількість клієнтів, нас цікавить якість виконаної роботи. Бо, коли клієнт задоволений якісною роботою, він зацікавлений у довгостроковій співпраці.

Тобто ми забезпечуємо повний юридичний супровід, від реєстрації до захисту інтересів у суді чи при виникненні спорів. Комплексне обслуговування, на кожному етапі, бо проблеми юридичного характеру можуть виникати практично на кожному з них.

Якими були Ваші найбільші типові справи, які стосувалися китайських компаній в Україні?

У всіх сферах, про які ми з вами говорили, китайські компанії стикалися з проблемами в роботі з податковими органами. В нашій державі чомусь склалась така незрозуміла практика, що китайські компанії намагаються карати за недобросовісність їхніх українських контрагентів.

Суперечок через це виникає багато, проте суди завжди приймають єдине рішення відповідно до закону. Адже китайська компанія в Україні не є контролюючим органом і не може нести відповідальність за дії або бездіяльність українського контрагента. Кожна китайська компанія підтверджує наявність господарських операцій згідно з укладеними контрактами. Ось що така й така операція була виконана. А яким чином діяв український контрагент зі своїми субпідрядниками – цього знати вони не можуть. У них немає податкової бази, щоби перевірити, як працює українське підприємство, скільки в нього працівників чи залишку товарів на складі. Тому найбільше адміністративних суперечок виникає саме з податковими органами, які намагаються, ймовірно для виконання свої планів чи бюджетів встановлювати свої умови для роботи китайських компаній.

У нас були господарські справи, де мова йшла про десятки мільйонів гривень, але вони досить рідкісні, бо ми намагалися уникнути господарського суду і залагодити суперечку з підприємством через компроміс. Коли не знаходимо порозуміння і впевнені, що закон на нашій стороні, лише тоді ми звертаємося до суду.

У нашій практиці були також справи, коли всі інстанції і Вищий господарський суд виносив своє рішення на користь наших китайських клієнтів, серед них були й дуже відомі компанії. Тут не було нічого надзвичайного і складного, і я не можу сказати, що в нашій державі не існує судової системи. Так, вона, можливо, не на такому рівні, як хотілося б. Але теперішня судова реформа може багато що змінити.

Другою проблемною сферою є митниця зі своїми правилами визначення ринкової ціни і сплати до бюджету. Зокрема, це було актуально для одного з наших постійних клієнтів – компанії Huawei, яка працює з нами з 2013 року. Нам вдалося відстояти закон і права китайської компанії, адже закон завжди на стороні правди.

Ми консультуємо і роз’яснюємо. Ми намагаємося не вирішувати проблеми підприємства, а запобігаємо їхньому виникненню. Якщо проблема виникає з боку того чи іншого органа, ми з досвіду упевнені, що попередньо вчиняли правильно і, відтак, не боїмося звернутися до суду і отримати позитивний результат.

Ми постійно роз’яснюємо китайській компанії можливі терміни та ризики кожної судової справи, готуємо та аналізуємо документи і відстоюємо їхні права та інтереси до самого кінця. Але ми, як юристи, не можемо гарантувати результат. Ми можемо лише шукати законні шляхи виходу з ситуації що склалася, чи оскаржувати дії, які, на нашу думку, є незаконними.

Як відбувається ваша співпраця з юристами китайських компаній?

Практично кожна китайська компанія має у штаті юриста, проте ми з нею тісно співпрацюємо, бо ми є юридична компанія, яка надає широкий спектр послуг, і ми надаємо підтримку й тим штатним юристам, які працюють у компанії. Звичайно, тут працюють і китайські юристи, яким ми теж роз’яснюємо наші закони і ми їх консультуємо, що і як відбувається, як тут все працює, як вони повинні діяти в тому чи іншому випадку. Деякі рішення вони приймають самостійно, а ми лише роз’яснюємо їм умови роботи в нашому правовому полі.

Йти до суду чи ні, оскаржувати рішення суду чи погодитися з ним – на ці питання клієнт відповідає сам. Якщо з його боку рішення прийняте, ми розробляємо план роботи і діємо у відповідності з ним.

Чому ви вирішили допомагати саме китайським компаніям, як виникла ця ідея?

Наша компанія була народжена не стільки для китайського бізнесу, а як первинна правова допомога населенню України. З 2012 року ми працювали під егідою Федерації профспілок України. Ми створили в свій час безкоштовну гарячу лінію з адвокатами і юристами для громадян України, де кожен, не маючи можливості найняти собі адвоката чи юриста, міг зателефонувати на безкоштовний номер і проконсультуватися в тому чи іншому питанні.

У нас досить молодий штат юристів, а наші аудитори – це люди переважно з великим досвідом роботи саме в сфері податкового законодавства і аудиту.

Перші китайські клієнти до нас почали звертатися самі. Це не ми, а вони нас знайшли. І перший судовий спір в якому ми відстоювали права китайської компанії був саме у сфері податкового законодавства і адміністративного права. Відповідно, китайською компанією нам було запропоновано не тільки представляти її інтереси в судах, а й консультувати їх щодо змін у податковому, а потім у господарському і кримінальному праві, щодо судової практики, щодо можливих ризиків.

Так народився наш перший контракт з китайською компанією, де одна частина – це постійні консультації в режимі практично нон-стоп з будь-якої сфери і будь-якого працівника. Друга частина стосувалася представництва в судах.

Ще одним напрямком став аудит, де працюють саме спеціалісти у сфері податкового законодавства. Щомісячно, щоквартально, щорічно вони проглядають документи компанії-клієнта і намагаються усунути або помилки, або неточності, щоб уникнути непорозумінь з державними органами.

І ось, попрацювавши лише з однією китайською компанією, ми зрозуміли, що у китайському бізнесі існує такий цікавий принцип. Коли вони побачили, що ми працюємо правильно і чесно, нами почали цікавитися й інші китайські компанії. Вже в 2014 році нас почали запрошувати на всі заходи китайського бізнесу в Україні, прийоми у посольстві і рекомендувати нас до участі у бізнес-форумах, асоціаціях, які об’єднують китайські компанії.

Нас стали передавати з рук в руки, вже багато хто нас знає і після того, як нам дали добрі рекомендації такі компанії, як Huawei, а це світовий бренд, компанія Xinwei, що також добре оцінює нашу роботу. Тепер навіть невідома нам китайська компанія, приїхавши робити бізнес в Україні, вже самостійно обирає нас. Бо ми вже розуміємо і менталітет, і побажання китайців, вміємо з ними працювати, вміємо їх слухати. Ми навчилися довіряти одне одному, працювати одне з одним, і не підводити одне одного.

 

Прочитано 2311 разів