Верховна Рада прийняла в першому читанні і в цілому закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (№ 8490).

Опубліковано в Законодавство

Відсьогодні, 24 вересня, діють нові форми заяв про реєстрацію юридичних осіб та ФОП - набув чинності наказ Міністерства юстиції України  від 29 серпня 2018 року № 2824/5 «Про внесення змін до деяких форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Опубліковано в Сфера бізнесу
Вівторок, 21 серпня 2018 11:32

Криптобізнес отримав КВЕДи

Після консультації зі Статистичною службою Європейського Союзу – Євростатом, Державна служба статистики України нарешті оприлюднила КВЕДи для криптовалют. Зазначимо, оскільки українські КВЕДи гармонізовані на рівні класу (чотири цифри КВЕДу) з Класифікацією видів економічної діяльності ЄС – NACE, позиція Євростату є визначальною.

Отже, відповідно до інформації, наданої Держстатом, потрібно використовувати наступні КВЕДи:

- Випуск та торгівля криптовалютами (для емітентів криптовалют) в рамках класу 64.19 – NACE;

- Послуги з торгівлі криптовалютами (для криптобірж та інших сервіс-провайдерів у сфері торгівлі) мають класифікуватися в рамках класу 66.19 – NACE;

Офіційної позиції щодо КВЕДу майнінгу наразі немає. До слова, навесні 2018 року Урядовий комітет ініціював внесення майнінгу до класу 63.11 КВЕД, однак ця ініціатива наразі так і не прийнята.

Опубліковано в Сфера бізнесу

perevirkaТак, у постанові від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 Верховний суд вказав про те, що позови  платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

За обставинами справи, ОДПІ згідно з планом-графіком прийняла наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства, за результатами якої склала акт, що пізніше став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про збільшення підприємству суми грошового зобов’язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 2463625,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 1231812,50 грн.

Товариство звернулось до суду з метою визнати незаконним та скасувати наказ ОДПІ про проведення перевірки на підставі встановленого державою мораторію щодо проведення перевірок відповідно до Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Попри те, що апеляційний суд задовольнив позовні вимоги товариства, Касаційний адміністративний суд це рішення скасував, зазначивши, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства.

Тобто, за позицією Верховного суду, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим підприємство втрачає своє право на оскарження наказу про проведення такої перевірки, адже це не може призвести до відновлення порушених прав товариства, оскільки ці права порушують наслідки перевірки, а саме: видане податкове повідомлення-рішення.

Саме це повідомлення, на думку суду, мав би оскаржити позивач у справі з підстав його невідповідності закону чи з підстав застосування до позивача гарантованого державою мораторію га проведення перевірки.

Відповідна постанова Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16  доступна за посиланням.

Опубліковано в Адвокатська прак...

grafic zbilshenniaПри додатковій емісії акцій у разі збільшення статутного капіталу товариства із залученням додаткових внесків здійснюються реєстрація випуску акцій, реєстрація випуску та затвердження проспекту акцій, реєстрація звіту про результати емісії акцій. Реєстрація випуску акцій та затвердження проспекту акцій здійснюються одночасно.

При збільшенні статутного капіталу товариства за рахунок спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу у частині емісійного доходу (його частини) та/або спрямування до статутного капіталу прибутку (його частини) здійснюється лише реєстрація випуску акцій. Звіт про результати емісії акцій до реєструвального органу для реєстрації не подається.

Документ визначає документи, які потрібно подати для реєстрації випуску акцій та звіту про результати емісії акцій, крім того, встановлює порядок реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу.

Відповідно до Порядку, реєстрація випуску акцій здійснюється НКЦПФР та є підставою для внесення відповідної інформації до Державного реєстру випусків цінних паперів.

Для того, щоб зареєструвати випуск акцій і затвердити проспект акцій, а також зареєструвати звіт про результати емісії акцій, акціонерні товариства мають тепер подавати фінансову звітність:

- звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

- звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за період;

- звіт про зміни у власному капіталі за період;

- звіт про рух грошових коштів за період;

- примітки до фінансової звітності.

Зверніть увагу, якщо фінансова звітність разом з аудиторським звітом (звітом незалежного аудитора) є в публічному доступі, емітент може не надавати паперові копії таких документів. У такому випадку достатньо подати довідку, підписану керівником емітента, із зазначенням посилання на веб-сторінку, де опубліковані такі документи.

Також, згідно з новим Порядком, при збільшенні статутного капіталу акціонерне товариство подає в реєструючий орган:

- заяву;

- рішення загальних зборів акціонерів товариства;

- рішення відповідного органу акціонерного товариства;

- довідку про персональне повідомлення акціонерів товариства про проведення загальних зборів акціонерів;

- копію статуту;

- проміжну фінзвітність, аудиторський звіт (звіт незалежного аудитора);

- оригінали свідоцтв про реєстрацію попередніх випусків акцій;

- копію платіжного документа, що підтверджує сплату держмита тощо.

Якщо у складі ТОВ перебуває лише один акціонер, замість рішень загальних зборів акціонерів або їх копій, потрібно надати письмово оформлене рішення акціонера або його засвідчену копію.

Реєструвальний орган здійснює реєстрацію випуску акцій (без здійснення публічної пропозиції акцій) або відмовляє у відповідній реєстрації протягом 25 робочих днів після надходження заяви, рішення про емісію акцій і всіх необхідних документів для реєстрації випуску акцій. У разі здійснення публічної пропозиції акцій, строк розгляду документів не повинен перевищувати 20 робочих днів.

Детальніше ознайомитись з новим порядком можна за посиланням

Опубліковано в Сфера бізнесу

podatkova vymoga

Більше того, за ст. 53 ПК України, платник податків, який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації (навіть якщо така консультація за своїм змістом була неправильною і призвела до порушень платником податків  податкового законодавства) звільняється від відповідальності.

Крім того, платник податків має право оскаржити надану йому індивідуальну податкову консультацію в суді. Цим правом і скористався позивач, звернувшись до суду з метою оскаржити надану йому ІПК (фактично, коротку відписку) на підставі того, що вона, на його думку, не відповідає вимогам ст. 52, 53 ПКУ.

Суди перших двох інстанцій не знайшли підстав для того, щоб цей позов задовольнити, позаяк, за їх висновком, ІПК повністю відповідала методичним рекомендаціям щодо надання органами ДПС України консультацій, а сама природа ІПК не породжує жодних юридичних наслідків, адже за своїм змістом не є рішенням суб’єкта владних повноважень чи нормативно-правовим актом.

З такими висновками зовсім не погодився Верховний суд, вказавши таке:

- ІПК як правовий акт індивідуальної дії створює або припиняє права та обов’язки платника податків;

- ІПК можна оскаржити в суді;

- при розгляді позову платника податків щодо визнання ІПК недійсною, суд має перевірити обставини щодо відповідності зазначених у консультації висновків нормам відповідного податку чи збору.

- у випадку визнання ІПК недійсною, органи ДПС зобов’язані надати платнику податків нову ІПК.

Оскільки суди попередніх інстанцій не дослідили усіх обставин, зокрема, щодо відповідності ІПК нормам або змісту податків, Верховний суд скасував їх рішення та направив справу на новий розгляд (постанова ВС/КАС від 20.02.2018 у справі № 813/2617/15).

 

Опубліковано в Податки і збори
Сторінка 3 із 3