По перше, Закон вніс зміни до Цивільного кодексу, посиливши Інститут поруки. Так, якщо боржник і кредитор домовилися про збільшення зобов’язання, а поручитель на це не погоджувався, порука не припиняється. Натомість поручитель буде нести відповідальність за ту суму, на яку надавав гарантії. Порука припиняється лише з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Відтепер поручителі не уникнуть обов’язку сплати боргу і у випадку ліквідації боржника (якщо до дня внесення до Єдиного держреєстру юросіб, ФОПів та громадських формувань запису про припинення боржника - юрособи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання).

Більше того, ліквідація солідарного боржника не припиняє обов’язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання. Солідарні боржники відповідатимуть перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Передбачено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. В іншому випадку, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Тобто закон ушестеро продовжив строк, коли кредитор зможе пред’явити вимогу до поручителя. Тепер це не шість місяців, як раніше, а три роки.

Зазначимо, якщо зобов’язання виконуються частинами, строк поруки має обчислюватися окремо за кожною частиною.

Крім того, відтепер позичальник може погасити заборгованість за 30 днів без підвищення відсоткової ставки. Так, якщо позичальник не згоден із новою відсотковою ставкою, у нього є можливість погасити всю заборгованість за попередніми умовами протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про підвищення відсоткової ставки. Після цього зобов’язання сторін припиняються.

Причому, встановлено, що про зміну процентної ставки кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальника протягом 15 календарних днів з дня застосовування нової ставки (раніше про такі зміну повідомляли принаймні за 15 днів до початку дії нової ставки).

Закон також встановлює правила повідомлення кредитора спадкодавця про відкриття спадщини. Передбачено, що спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами інших осіб.

Окрім того, кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом 6 місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину незалежно від настання строку вимоги.

Кредитору спадкодавця надається рік (а не півроку, як раніше), щоб пред’явити вимоги у разі, якщо він не знав і не міг знати про відкриття спадщини.

Закон також вніс зміни до Закону про іпотеку. Зміни передбачають, що іпотекодержатель має звернутися до державного реєстратора із заявою про припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов’язанням.

Якщо іпотекодавець реконструював майно або щодо нього було проведене самочинне будівництво, то воно вважається предметом іпотеки.

У Законі України «Про дорожній рух» зміни передбачають, що, якщо автомобіль є заставним, то його реєстрація чи перереєстрація здійснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем.

Насамкінець, зазначимо, що закон має зворотню дію. Тобто закон має бути застосований не тільки до відносин, які виникли до введення його в дію, а й до тих, які виникли до цього та продовжують існувати досі. Виняток - позасудове врегулювання. Так, сторони іпотечного договору мають право у позасудовому режимі підписати договір про звернення стягнення на предмет іпотеки. Після такої процедури іпотекодержатель більше не може нічого вимагати від боржника.