Зазначимо, традиція та обов’язок вести дані книги були започатковані ще за радянських часів для захисту прав споживачів. У них споживачі могли зафіксувати факти порушення своїх прав, залишити рекомендації та відгуки.

Втім Мінекономрозвитку ініціювало скасування даних книг. Як було зазначено, така форма захисту прав споживачів нині вже не є ефективною і не здатна вирішити наявні порушення. 

Більше того, ініціатори змін звернули увагу, що у книгах скарг громадяни мають вказувати свої персональні дані (адресу, номер телефону, інше) і ця персональна інформація є відкрита не лише власникам закладів, а й іншим відвідувачам, серед яких можуть бути шахраї чи недобросовісні представники бізнесу. 

Водночас, вказано, що є інші, більш дієві механізми для захисту прав споживачів. Зокрема, споживачам пропонують спілкуватися з відповідними закладами та організаціями електронною поштою, залишати відгуки на сайтах самих закладів чи на інших спеціалізованих сайтах. Або безпосередньо звертатися до Держпродспоживслужби, ДФС чи до суду.

Зауважимо, що Мінекономрозвитку виносило відповідний проект урядової постанови на громадське обговорення у вересні 2018 року. Там пояснили, що вимога щодо ведення Книги відгуків створює тиск на бізнес. Підприємці змушені витрачати чимало грошей на організацію виконання вимог: встановлення відповідального за ведення книги, забезпечення щоквартальної перевірки ведення книги, розгляд звернень, зберігання листів, підготовку звітів тощо. 

В уряді очікують, що прийняті зміни дозволять бізнесу щороку заощаджувати до 125 мільйонів гривень.