Однак тут є нюанси. Адже є категорії громадян, визначені у ст. 25 Закону № 504, яким роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати (без урахування 15 к. д., передбачених ст. 26).
|
Категорія працівників та підстави |
Тривалість |
|
Мати або батько, який виховує без матері двох і більше дітей віком до 15 років або дитини-інваліда |
До 14 к. д. щорічно |
|
Чоловік, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці |
До 14. к. д. |
|
Мати, батько дитини, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, усиновителі, опікуни, один із прийомних батьків або батько-вихователь, жінка, яка має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда або всиновила дитину, мати інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинока мати, батько дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у випадку тривалого перебування матері в лікувальній установі), опікун дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи |
Строк, зазначений у медвисновку, якщо: |
|
Мати, батько, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, усиновитель, опікун, один із прийомних батьків або батько-вихователь для догляду за дитиною, яка не досягла 14 років у випадку оголошення карантину на відповідній території |
Період оголошення карантину на відповідній території |
|
Учасники війни (ст. 8, 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII, далі — Закон № 3551-XII) |
До 14 к. д. щорічно |
|
Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких установлено Законом № 3551. До таких у т. ч. відносяться особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні |
До 21 к. д. щорічно |
|
Особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною |
|
|
Пенсіонери за віком |
До 30 к. д. щорічно |
|
Інваліди III групи |
|
|
Інваліди I та II групи |
До 60 к. д. щорічно |
|
Особи, які одружуються |
До 10 к. д. |
|
У випадку смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), брата, сестри |
До 7 к. д. без урахування часу проїзду до місця поховання і назад |
|
У випадку смерті інших рідних (крім рідних по крові або по шлюбу) |
До 3 к. д. без урахування часу проїзду до місця поховання і назад |
|
Для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу (див. п. 13), який згідно з медвисновком потребує постійного стороннього догляду |
Строк, зазначений у медвисновку, але не більше 30 к. д. |
|
Працівнику для завершення санаторно-курортного лікування |
Строк, зазначений у медвисновку |
|
Працівники, допущені до вступних іспитів у виш |
15 к. д. без урахування часу проїзду до вишу і назад |
|
Працівники, допущені до вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва |
Необхідна для проїзду до вишу або наукового закладу і назад |
|
Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі й успішно виконують індивідуальний план підготовки |
|
|
Працівники-сумісники |
Строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи |
|
Ветерани праці |
До 14 к. д. щорічно |
|
Працівники, які не використали за попереднім місцем роботи щорічні основну та додаткову відпустки повністю або частково й отримали за них грошову компенсацію |
До 24 к. д. у перший рік роботи на даному підприємстві до настання 6 місяців безперервної роботи |
|
Працівники, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості. При наявності двох і більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини |
12 к. д. без урахування часу проїзду до навчального закладу і назад |
Відповідно до ст. 26 Закону № 504, для отримання відпустки за свій рахунок одного бажання працівника недостатньо. Обов’язковою умовою оформлення такої відпустки є згода роботодавця її надати (лист Мінпраці від 18.03.2009 р. № 2961/0/14-09/06).
Так само, підприємство не може відправити працівника у відпустку за свій рахунок лише зі своєї ініціативи. Так, за положеннями ст. 25, 26 Закону № 504 таку відпустку може ініціювати тільки працівник, а роботодавець, який примусово відправляє свого співробітника у відпустку, порушує законодавство про працю (лист Мінсоцполітики України від 19.09.2013 р. № 416/13/116-13).
Зверніть увагу, працівники у своїх заявах можуть просити надати їм неоплачувану відпустку на період, що перевищує законодавчо встановлену межу. І роботодавці можуть надавати працівникам такі відпустки. Однак це є порушенням трудового законодавства, за яке:
- на підприємство може бути накладений штраф у розмірі 1 МЗП на підставі ст. 265 КЗпП;
- посадові особи роботодавця-підприємства або роботодавець-підприємець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ.
Для отримання відпустки за свій рахунок працівник повинен подати роботодавцю заяву, зазначивши в ній дату початку відпустки, її тривалість і причину, за якою йому потрібна відпустка або яка дає йому право на таку відпустку.
Якщо працівник наводить у заяві підстави, що передбачають обов’язкове надання такої відпустки, тоді до заяви додаються документи, що підтверджують його право на відпустку. Наприклад, якщо про відпустку просить мати двох і більше дітей віком до 15 років, то вона повинна подати свідоцтва про народження дітей.
Далі – підприємство видає наказ (розпорядження), у якому повинні бути зазначені не лише П. І. Б. відповідного працівника, його посада та період відпустки, а й обставини, що зумовили необхідність надання йому відпустки.