Зокрема, відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України, працівник може з власної ініціативи розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за 2 тижні. 

У той же час передбачено випадки, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу: наприклад, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку тощо. У такому випадку власник або уповноважений ним орган зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Іноді трапляється ситуація, коли працівник після закінчення зазначених 2 тижнів (строку попередження про звільнення) не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору. У такому випадку, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Цікава позиція щодо цього викладена у п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 р. "Про практику розгляду судами трудових спорів", відповідно до якої у справах про звільнення працівників з роботи за власним бажанням (за ст. 38 КЗпП України) суди зобов’язані перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору.При цьому подання працівником заяви з метою уникнути відповідальності за винні дії не може розцінюватись як примус до цьогоі НЕ позбавляє власника або уповноважений ним орган права звільнити його за винні дії з підстав, передбачених законом, до закінчення встановленого двохтижневого строку, а також застосувати до нього впродовж цього строку в установленому порядку інше дисциплінарне стягнення.

Таким чином, працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву. Звільнення в цьому випадку не проводиться, за умови якщо на його місце не запрошена інша особа, у тому числі в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації.