Як йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту, більшість ставок державного мита встановлена в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який затверджений ще у 1995 році, з огляду на що не враховують інфляційних процесів, які відбулися за цей період часу. Як наслідок - у деяких випадках витрати на здійснення окремих дій є більшими, ніж сума державного мита, яка справляється за їх вчинення.

Документом запропоновано внести зміни до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", в частині збільшення деяких розмірів державного мита, зокрема стосовно посвідчення заповітів, посвідчення доручень, засвідчення вірності копій документів та витягів, за засвідчення справжності кожного підпису на документах, за видачу дублікату документів, що справляються при здійсненні нотаріальних дій, державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Як зазначають автори законопроєкту, його прийняття сприятиме приведенню у відповідність розміру ставок на деякі нотаріальні дії, що призведе до збільшення надходжень органів місцевого самоврядування.