Відповідний Проєкт Закону №2280 врегулював питання встановлення меж громад, комплексного просторового планування територій громад, що скасовує необхідність розроблення декількох, споріднених за змістом, видів містобудівної документації та документації із землеустрою.

На думку авторів, законопроєкт дозволить забезпечити ефективне використання та охорону всіх земель у межах території ОТГ, залучати інвесторів, задовольняти земельні потреби своїх громадян тощо.

Отже, що передбачає новий закон? Насамперед, це :

• утворення громадами власних органів містобудування та архітектури, які зможуть встановлювати містобудівні умови та обмеження на всій території громади;
• можливість зміни цільового призначення землекористувачем земельних ділянок державної та комунальної власності у разі наявності будівлі, що перебуває у приватній власності землекористувача, а також у разі зміни цільового призначення земельних ділянок двох категорій, - земель житлової та громадської забудови та земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;
• коригування функціональних зон, встановлених старими генеральними планами населених пунктів, за допомогою детальних планів території, за винятком території парків, скверів, лісів і прибережних захисних смуг;
• створення органами містобудування та архітектури служби замовника містобудівної документації;
• зміну цільового призначення особливо цінних земель для розміщення об'єктів промисловості;
• збереження існуючого порядку визначення зон охорони пам'яток культурної спадщини (за відповідною науково-проектною документацією);
• уповноваження Кабінету Міністрів затверджувати порядок використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування розроблення комплексних планів;
• встановлення перехідного періоду, протягом якого затвердження містобудівної документації, розроблення якої вже почалося до набрання чинності Законом, здійснюється без дотримання встановлених цим Законом вимог до її складу і змісту.

Законом також доповнено перелік вихідних даних, які зобов'язані отримувати розробники містобудівної документації, даними про: об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам'ятки культурної спадщини, в тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території.

Таким чином, завдяки прийняттю цього закону, стало можливим: 

1. розроблення нової містобудівної документації – комплексного плану просторового планування території територіальної громади, яка буде визначати вимоги щодо використання території як в межах, так і за межами населених пунктів. Затвердження вказаної документації буде здійснюватися сільськими, селищними, міськими радами;
2. надання комплексному плану, генеральному плану населеного пункту, детальному плану території статусу не тільки містобудівної документації, а й документації із землеустрою. Розроблення такої документації буде допускатися виключно за участю сертифікованого інженера-землевпорядника;
3. надання можливості за допомогою комплексного плану, генерального плану населеного пункту, плану детального планування: формувати земельні ділянки комунальної власності; вносити до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки, сформовані до 2004 року; вносити до кадастру відомості про обмеження у використання земель;
4. внесення планувальних обмежень, які встановлюються містобудівною документацією («червоні», «жовті», «зелені» лінії і т.п.) до Державного земельного кадастру;
5. здійснення резервування земель, необхідних для будівництва суспільно-корисних об’єктів (доріг, мостів, ліній електропередачі тощо);
6. можливість громад утворювати власні органи містобудування та архітектури, які зможуть видавати містобудівні умови та обмеження на всій території громади;
7. можливість зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності без розроблення проектів землеустрою щодо їх відведення у разі, якщо нове цільове призначення узгоджується із функціональним зонуванням території, визначеним містобудівною документацією;
8. підвищення розміру втрат сільськогосподарського виробництва, які сплачуються до місцевих бюджетів при зміні цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення (30% різниці у нормативній грошовій оцінці земельних ділянок після та до зміни цільового призначення);
9. закріплення у нормах Водного та Земельного кодексів України норм, відповідно до яких прибережні захисні смуги вважаються встановленими за принципом «в силу закону» без необхідності розробленні додаткових документацій. 

Насамкінець, законом врегульовано питання використання земель для сінокосіння, випасання худоби та заборони розорювання пасовищ.

Як раніше зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій України з питань європейської інтеграції Юліан Чаплінський, створення комплексного плану просторового розвитку об’єднаних територіальних громад має прибрати корупційні чинники і пришвидшити процеси.

"Раніше люди повинні були йти на сесію місцевої ради за дозволом на розробку проекту землеустрою за умови розроблення містобудівної документації, потім вже з проектом землеустрою звертатись до місцевих депутатів за погодженням проекту. Але після внесення змін депутати вже не будуть голосувати двічі за проект землеустрою, а будуть мати можливість одразу попрацювати з комплексним планом. А після його затвердження, відповідно до цього плану, реєстратори в автоматичному режимі робитимуть документи землевідводу тощо", – повідомив Юліан Чаплінський.

Додамо, на початку поточного місяця, 3 червня, КМУ прийняв постанову за №455, згідно якої 10 червня в Україністартував пілотний проєкт із запровадження здійснення державної реєстрації земельних ділянок за принципом екстериторіальності.

 Тобто рішення про реєстрацію земельних ділянок прийматимуть будь-які державні кадастрові реєстратори, які система Державного земельного кадастру обиратиме за принципом випадковості.