Відкриваючи презентацію українських проектів у Посольстві України в КНР, надзвичайний і Повноважний Посол України в Китайській Народній Республіці Олег Дьомін відзначив, що одним із найактуальніших та перспективних питань для українсько-китайської співпраці нині є саме альтернативна енергетика.
“Зрозуміло, чому ми сьогодні зібрались саме тут, в Пекіні, в Посольстві України в КНР, – тому що Китай сьогодні – номер один в сфері сонячної енергетики. По-друге, реформи, які проводяться зараз в Україні в енергетичному секторі відкрили нові можливості для глобальних гравців на території України», - підкреслив Посол.
Зазначимо, що лише у 2018 р. в Україні було встановлено понад 813 МВт нових потужностей, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел. Це втричі більше, ніж було змонтовано у 2017 р. Інвестиції в чисту енергетику минулого року становили 730 млн євро.
Альтернативна енергетика продовжуватиме зростати і в найближчі роки, при цьому, найбільш динамічне зростання прогнозують саме сонячній енергетиці. На цьому, зокрема, наголосив Тарас Голуб, CEO Української асоціації Шовкового шляху «Сілк Лінк».
«Одне із базових стратегічних завдань для України – це зниження рівня споживання природнього газу. У зв’язку з цим є завдання збільшити обсяг відновлювальної енергетики. Згідно з "Національним планом дій з відновлювальної енергетики" у відповідності з Директивою 2009/28/ЕС, потрібно збільшити обсяг відновлювальної енергетики до 11 відсотків і це завдання має бути виконане до 2020 року», - відзначив Тарас Голуб.
Законодавчі зміни для цього нині активно впроваджуються в Україні. Так ще у лютому минулого року Україна офіційно стала повноправним членом Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії (IRENA). У 2018-му році Верховною Радою було прийнято також цілу низку важливих змін - для спрощення земельного законодавства, створення податкових преференцій, введення нових і модернізації існуючих механізмів підтримки виробників електроенергії з поновлюваних джерел, змін правил користування землями, про що зазначила Соколова Ксенія, представниця компанії "Ти і право" Ленівський Груп", під час круглого столу в Українському домі в Пекіні.
Зокрема, у першому читанні був прийнятий законопроект №8449-д, який поліпшує умови розвитку для розподіленої генерації: всі споживачі (домогосподарства та юридичні особи) зможуть виробляти електроенергію на установках потужністю до 500 кВт і продавати її по «зеленому» тарифу без отримання ліцензій та проходження інших регуляторних процедур.
Крім того, з 2020 року буде працювати новий механізм державної підтримки промислових виробників електроенергії з альтернативних джерел - цінові аукціони. Стартовою ціною на них буде «зелений» тариф, що діє на момент їх проведення. Учасник, який запропонує найнижчу ціну отримає право на укладення договору купівлі-продажу електроенергії (power purchase agreement або PPA) з філією «Гарантований покупець» ДП «Енергоринок» на 20 років.
Вже з 2020 року участь в аукціонах буде єдиним шляхом отримання державної підтримки для ВЕС потужністю понад 20 МВт і інших видів генерації більше 10 МВт. У 2021-2022 роках ці пороги зменшаться до 10 МВт і 5 МВт відповідно, а з 2023-го - до 3 МВт і 1 МВт. Станом на 2018 рік, частки СЕС і ВЕС перевищили 15% загального обсягу продажів енергії з відновлювальних джерел енергії, отже, зараз саме для них участь у аукціонах буде обов'язковим. Інші виробники електроенергії з альтернативних джерел можуть брати участь в аукціонах на добровільних засадах.
Така законодавча ініціатива є довгостроковою. Так, аукціони будуть проводитися до 2030 року. Для забезпечення конкуренції при їх проведенні граничний обсяг квот, які можуть бути продані, не повинен перевищувати загальний обсяг заявок учасників, а один учасник (або кілька учасників із загальним бенефіціаром) не зможуть отримати більше 25% щорічної квоти.
Виробники електроенергії з альтернативних джерел, для яких участь у аукціонах не є обов'язковим, зможуть до 2030 року отримувати «зелений» тариф. Правда, ставки «зеленого» тарифу для СЕС, які будуть введені в експлуатацію з 2020 року, будуть зменшені на 25% у порівнянні з чинним законодавством. Варто відзначити, що виробники електроенергії, для яких вже встановлено «зелений» тариф, або які підпишуть відповідний РРА або pre-PPA до кінця 2019 року, збережуть «зелений» тариф на діючих умовах до 2030 року.
Ще одним поступом для розвитку зеленої енергетики України став законопроект № 9260, який був прийнятий Верховною Радою 23 листопада 2018 року.
Згідно з прийнятим законом, об'єкти для виробництва електроенергії з поновлюваних джерел енергії можна розміщувати на землях з цільовим призначенням «землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення». Зазначимо, раніше, для будівництва електростанції необхідно було змінити цільове призначення земельних ділянок під розміщення, будівництво, експлуатацію та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств. Як правило, процедура зміни цільового призначення землі займала кілька місяців, вимагала розробки та затвердження детального плану територій, проведення громадських слухань і залучення органів місцевої влади. Отже, нововведення зменшує витрати часу і корупційні ризики інвесторів.
Також цей закон вніс зміни до п. 64 Перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно зі змінами, вже з 1 січня 2019 року і до 31 грудня 2021 року звільнено від сплати ПДВ імпорт обладнання для альтернативної енергетики, такого як вітрогенератори, сонячні фотоелектричні модулі, трансформатори і інвертори. Це означає, що обладнання для альтернативної енергетики, що імпортується з-за кордону, буде на 20% дешевше. Безумовно, таке нововведення збільшить привабливість інвестицій в альтернативну енергетику України.
