Право на обов’язкову частку у спадщині

За Цивільним кодексом України особа має право розподілити спадкове майно та призначити спадкоємців за допомогою заповіту. Водночас незалежно від змісту заповіту закон гарантує визначену частку спадщини, яка називається обов’язковою часткою, певній категорії осіб.

Так, відповідно до ст. 1241 ЦК України до такої категорії осіб (перелік є вичерпним) належать особи з першої черги спадкоємців за законом, які є малолітніми, неповнолітніми, повнолітніми непрацездатними дітьми спадкодавця (в тому числі усиновленими), непрацездатними вдовами (вдівцями), непрацездатними батьками (усиновителями) та дітьми, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом цієї категорії осіб, незалежно від волі спадкодавця.

Зазначимо, малолітніми є особи віком до 14 років. Неповнолітніми є особи, що не досягли 18 років. Непрацездатними вважаються жінки, які досягли 55 років та чоловіки – 60 років; інваліди І, ІІ, ІІІ груп, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

При цьому, варто розуміти, що неповнолітні особи, що набули повної цивільної дієздатності (наприклад, у випадку реєстрації шлюбу, народження дитиниабороботи за трудовим договором) також мають право на обов’язкову частку, якщо на час відкриття спадщини не досягли 18 років.

Так само, не позбавляє права на обов’язкову частку у спадщині продовження трудової діяльності після виходу на пенсію.

Якою ж є обовязкова частка у спадщині? Відповідно до законодавства, обов’язкова частка визначається в розмірі ½ від частки, яка б належала кожному зі спадкоємців, що мають право на неї, при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту.

Визначається дійсна вартість спадкового майна як відповідно до заповіту,  так і не заповідана. Для встановлення всієї спадкової маси в повному обсязі спадкоємець, який має право на обов’язкову частку, вправі звернутись до нотаріуса із заявою про вжиття заходів до охорони спадкового майна. Тому, важливо визначити коло усіх осіб, які б могли спадкувати за законом у разі відсутності заповіту, та визначення складу майна, з якого складається спадщина.

Зазначимо, право на обовязкову частку не може залежати від згоди інших спадкоємців на її отримання, а також місця проживання спадкоємця. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

І суд, з урахуванням відносин між спадкоємцями та інших обставин, може змінити розмір частки в бік зменшення. Позбавлення права на обов’язкову частку в спадщині закон не передбачає.

Якщо спадкоємець, який має право на обов’язкову частку у спадщині, не прийме спадкове майно у встановлений законом строк чи відмовиться від спадщини, майно успадковується спадкоємцями за заповітом.

Прочитано 3881 разів