На оскарження нормативно-правового акта є строк його чинності

Якщо особа перебуває у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом, у випадку оскарження його до адміністративного суду, строк такого звернення до суду не може обмежуватися шістьма місяцями. Натомість, строк  оскарження такого нормативно-правового акта буде вимірюватися усім часом його чинності.

Такий  висновок зробив Верховний Суд , розглянувши в касаційному порядку адміністративну справу за позовом ТОВ "Черкаська будівельно-торгова компанія" до Черкаської міської ради про оскарження рішення останньої щодо затвердження ставок місцевих податків і зборів.

Так, суди першої та апеляційної інстанцій залишили позовну заяву без розгляду через пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду без поважних на те причин. Позивач оскаржив ці рішення в касаційному порядку і ВС задовольнив  скаргу позивача.

Суд зазначив, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ст. 99 КАС України, чинна на момент виникнення спору).

У ВС вказали на те, що прийняття нормативно-правового акта про встановлення місцевих податків чи зборів визначає передумови виникнення у платника податків податкового обов'язку за відповідним податком чи збором, який полягає у його обчисленні, декларуванні або сплаті в порядку і строки, передбачені ПКУ.

А тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акта, може мати триваючий характер і не обмежуватися 6-ма місяцями. Відповідно, і строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акта.

Прочитано 1065 разів