Однак після повернення позивачка дізналася, що представник переоформив право власності на авто на себе, передоручивши спочатку право щодо розпорядження транспортним засобом іншій особі, яка, діючи від імені власниці авто, але без її відома, продав належний їй автомобіль за 5 000 грн цьому ж представнику.
З цієї причини особа звернулася до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобов`язання повернути незаконно отриманий у власність транспортний засіб зі свідоцтвом про право власності на нього.
Своїм головним аргументом позивачка навела той факт, що дії відповідачів прямо заборонені статтею 238 ЦК України, та є свідченням вчинення правочину у результаті зловмисної домовленості однієї сторони з другою стороною (стаття 232 ЦК України).
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що особа, діючи від імені позивача за довіреністю в порядку передоручення, мав право на укладання будь-яких правочинів щодо розпорядження автомобілем за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд, що відповідає закону та охоплюється обсягом повноважень, зазначених у довіреності.
З таким рішенням не погодився апеляційний суд, визнавши договір купівлі-продажу автомобіля недійсним та зобов`язавши передати позивачу автомобіль.
Верховний суд, у свою чергу, підтримав рішення суду апеляційної інстанції.
ВС нагадав, що частиною третьою статті 238 ЦК України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 240 ЦК України представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Зверніть увагу, представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Таке повідомлення про вчинене передоручення має бути направлено особі, яку представляють, негайно, оскільки особа, яку представляють, якщо вона вважає за необхідне, має право в односторонньому порядку скасувати проведене передоручення. Невиконання цього обов`язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.
Більше того, якщо представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у своїх власних, то це є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною третьою статті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника (постанова від 16.05.2019 у справі № 401/2995/16-ц).
