Як зазначається у пояснювальній записці, передбачене законопроектом запровадження нових правил оподаткування прибутку підприємств дасть змогу спростити ведення бізнесу, скоротити витрати платників податків на виконання податкового обов'язку та втілити на практиці десять кроків Плану дій BEPS.

Зокрема, законопроектом передбачається встановити прозоре регулювання оподаткування іноземних компаній та введення низки ефективних антиофшорних заходів (Крок 3 Плану дій BEPS). Класичні схеми виводу капіталу (проценти, роялті, інвестиції за кордон) стають прямими об’єктами оподаткування, що унеможливлює розмивання податкової бази та виведенню коштів з-під оподаткування в Україні (Кроки 4, 5 Плану дій BEPS). Законопроект також забезпечує ефективну протидію зловживанням положеннями податкових конвенцій, оскільки податок на виведений капітал не є податком на репатриацію та, відповідно, не є предметом податкових конвенцій (Крок 6 Плану дій BEPS).

Крім цього, законопроектом також створюються умови для запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва (Крок 7 Плану дій BEPS) та удосконалюється контроль за трансфертним ціноутворенням (Кроки 8-10 Плану дій BEPS). Законопроектом також ставиться за мету перехід до міжнародних стандартів фінансової звітності, оптимізації вимог щодо документації трансфертного ціноутворення та звітності у розрізі країн (Крок 13 Плану дій BEPS).

Законопроект передбачає заміну з 1 січня 2021 р. податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Також законопроектом передбачається, що сума дивідендів, що виплачується за 2020 р., не оподатковуватиметься податком на виведений капітал у межах обсягу оподаткованого прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток підприємств. Об'єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу.

До операцій з виведення капіталу належатимуть:

- виплата дивідендів на користь неплатника податку,

- виплата частини прибутку державними некорпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами,

- повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку (у сумі, що перевищує вартість внеску, здійсненого засновником та/або власником до статутного капіталу такої юридичної особи) тощо.

До операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу, зокрема, належатимуть:

• проценти, сплачені нерезидентам – пов'язаним особам і нерезидентам, зареєстрованим у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;
• виплати в межах договорів страхування або перестрахування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках);
• фінансова допомога, надана платником податку неплатнику податку, яка не підлягає поверненню або надана пов'язаній особі, або надана непов'язаній особі та залишається неповернутою протягом 12 місяців (крім окремих випадків);
• виплата (переказ), що здійснюється у зв'язку з: переказом коштів з рахунків в українських банках на рахунки платника податку, відкриті за кордоном; погашенням зобов'язань, що виникли за договорами, виконання яких не призводить до зарахування коштів на рахунки платників податку в українських банках або до отримання платником податку майна, робіт, послуг;
• господарські операції, визнані контрольованими за правилами трансфертного ціноутворення, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки", в частині донарахованих сум;
• операції з безоплатного надання майна неплатнику податку (крім окремих випадків);
• виплати, що здійснюються у зв'язку із вкладенням в об'єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), які перебувають за межами території України, придбанням робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, надання робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);
• кошти та/або вартість майна, передані до статутного капіталу неплатника податку;
• кошти та/або вартість майна, виплачені у зв'язку із придбанням товарів, робіт та послуг у пов'язаних фізичних осіб, що застосовують спрощену систему оподаткування;
• виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

Законопроект унеможливлює зловживання положеннями податкових конвенцій шляхом застосування занижених чи нульових ставок податку для окремих видів доходів нерезидентів, оскільки податок на виведений капітал сплачується виключно платниками такого податку.

Платниками податку на виведений капітал передбачено визначити резидентів (суб'єктів господарювання – юридичних осіб, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами) та нерезидентів (юридичних осіб, які провадять на території України визначену Кодексом діяльність, та постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України).

Пропонується застосовувати такі ставки податку на виведений капітал:

• 15% – до операцій з виведення капіталу;
• 20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);
• 5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед всіма пов'язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є «низькоподатковою» юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Також передбачено створення Реєстру платників податку на виведений капітал, дані якого оприлюднюватимуться на веб-сайті Державної податкової служби України. На початковому етапі (до 31 грудня 2020 р.) Реєстр буде сформовано Державною податковою службою України шляхом включення до нього платників податку на прибуток підприємств, зареєстрованих у контролюючих органах станом на 1 грудня 2020 р.