Так, ст. 61 КЗпП передбачено, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для такої категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин (статті 50 і 51).

Міністерством праці та соціальної політики України було розроблено і наказом від 19.04.2006 р. №138 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого .

Зокрема п. 7 Методичних рекомендацій зауважено, що при підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами (включаючи перерву на обід) була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (ч. 1 ст. 59 КЗпП), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години (ст. 70 КЗпП).

Крім того, встановлено, що призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ч. 2 ст. 59 КЗпП України).

Зверніть увагу, методичні рекомендації не реєструються в Міністерстві юстиції і мають інформативний, необов'язковий характер. Крім цього, у ст. 61 КЗпП не міститься застережень щодо дотримання при підсумованому обліку робочого часу вимог статей 59 та 70 КЗпП, на відміну від статей 50, 51 КЗпП.

А тому, зазначене дає підстави стверджувати, що при підсумованому обліку робочого часу в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена.