Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, якими передбачається комплексне врегулювання питань організації діяльності Верховного Суду.
До другого читання проект готуватимуть за скороченою процедурою, незважаючи на великий об’єм і багато зауважень.
Які зміни пропонує законопроект? Насамперед, через скорочення кількості верховних суддів до 100 осіб, документом планують запровадити систему фільтрів для касаційного оскарження, передбачивши, що таке оскарження може мати місце у виключних випадках, коли потребує вирішення саме питання застосування норми матеріального та/або процесуального права.
Попередньо запропоновано встановити такі підстави для касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених для обов'язкового скасування судового рішення;
5) у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи.
Крім того, з метою недопущення зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, в процесуальні кодекси будуть внесені зміни, якими:
- спрощується порядок розгляду відводів судді у разі подання заяви напередодні або в день засідання (відвід розглядається тим же суддею, що здійснює розгляд справи - без зупинення провадження у справі і без передачі справи іншому складу суду для розгляду відповідної заяви. При цьому, оскаржити правомірність відхилення дозволяється в апеляційному або касаційному суді.
- вилучаються деякі види забезпечення позову, натомість, забороняється вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення державного конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур;
- у випадку оскарження ухвал суду про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи (яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, до апеляційної та касаційної інстанцій направляються матеріали оскарження.
У випадку закриття провадження судом апеляційної чи касаційної інстанції у зв'язку із непідсудністю спору, такий суд направляє справу до суду першої інстанції правильної юрисдикції.
Також, передбачено обов'язкове долучення до заяви, скарги та клопотання, що подаються на стадії виконання судового рішення, доказів їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.
Разом із тим, проектом передбачено уможливити залучення до участі в апеляційному розгляді справи осіб, які не брали участі в її розгляді в суді першої інстанції. На думку Судді Касаційного цивільного суду Василя Крата, «це підриває основи цивілістичного процесу, згідно з якими суб’єктний склад учасників визначається в суді першої інстанції. Тобто саме на цій стадії треба з’ясувати, хто до кого позивається і про що. А якщо когось безпідставно не залучили до процесу — це підстава для скасування рішення першої інстанції». За його підрахунками, ця норма призведе не до зменшення кількості справ у касаційному суді, а до її збільшення приблизно на 30%, оскільки в такому разі всі справи повинен переглядати Верховний Суд на предмет правомірності залучення нових осіб на стадії апеляції та правильного розгляду спору після цього».
Тим не менше, законопроект передбачає розширити категорії малозначних справ, що, за задумом авторів, зменшить навантаження на касаційний суд. Адже наразі, незважаючи на запровадження касаційних фільтрів, кількість справ, які переглядаються ВС, залишається високою.
Зокрема, запропоновано зміни до статті 19 ЦПК України, відповідно до яких для цілей цього Кодексу малозначними визнаватимуться:
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів;
6) справи про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, якщо учасник справи не заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Хоча, відверто скажемо, що додаткове визначення як малозначних справ, наведених у пунктах 3-6, суттєво не змінить ситуацію із навантаженням Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, позаяк справи зазначеної категорії і до внесення змін могли бути визнані й визнавалися судом справами малозначними за ознакою незначної складності та в багатьох випадках по таких справах мала місце відмова у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 2 частини 6 ст.19 ЦПК. Сама ж пропозиція щодо розширення кола малозначних справ, та обмеження права на касаційне оскарження у таких справах і справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на думку НААУ, є суперечливою і матиме негативні наслідки.
Нагадаємо, законопроект було зареєстровано у ВР 25.10.2019 та визначено Президентом як невідкладний.
