Зверніть увагу, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
У той же час, законодавством не вказано, у якій саме формі має бути подана вказана заява - в усній або в письмовій.
Через це суди часто мають неоднакову позицію: одні приймають усні заяви, інші – вимагають лише у письмовій формі.
Верховний суд вніс ясність щодо цього питання, зазначивши в постанові від 02.12.2019 про те, що письмова форма заяви про поновлення процесуального строку не є обов’язковою.
У відповідній справі № 910/6915/19 суд першої інстанції повернув відповідачу зустрічну позовну заяву на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України (з підстав подання її поза межами строку, встановленого для вчинення такої процесуальної дії). При цьому суд зважив на той факт, що у зустрічній позовній заяві та доданих документів не було письмової заяви про продовження встановленого судом процесуального строку та обґрунтування поважності причин пропуску відповідного. З таким рішенням погодився й апеляційний суд.
Проте Верховний суд, розглянувши касаційну скаргу відповідача, скасував обидва рішення.
Суд нагадав, що за правилами ч. 2 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
При цьому, ст. 119 ГПК України не передбачає подання заяви про поновлення процесуального строку виключно в письмовій формі, як відсутня і вимога суду у даній справі про подання такої заяви в письмовій формі, а тому допускається її подання в усній формі за умови дотримання вимог ч. 4 ст. 119 ГПК України.
Судами було встановлено, що зустрічна позовна заява була подана відповідачем через канцелярію суду 24.07.2019. Згідно з протоколом судового засідання від 24.07.2019 у цей же день представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову. А тому вчинення відповідачем такої процесуальної дії за формою узгоджується з вимогами частини 2 статті 169 ГПК України, а також відповідає встановленому частиною 4 статті 119 цього Кодексу критерію одночасності, оскільки на момент подання усної заяви про поновлення строку питання про прийняття до розгляду зустрічного позову судом ще не вирішувалось.