За обставинами цієї справи 25 громадян Росії звернулися до Європейського суду з прав людини щодо оскарження правомірності проведення в офісах юристів обшуків, в ході яких слідчими вилучалися такі предмети, як комп’ютери, жорсткі диски та документи.

У Страсбурзі вирішували, чи були оспорювані заходи необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, чи можна вважати адекватним співвідношення між метою проведення таких заходів і використовуваними засобами.

Для цього суд повинен встановити, чи є в національному законодавстві ефективні гарантії проти зловживань або свавілля і як ці гарантії діяли в конкретних розглянутих справах.

У зв’язку з цим слід взяти до уваги:

• тяжкість злочину, у зв’язку з яким проводився обшук і виїмка,
• чи були вони проведені відповідно до рішення судді або судової посадової особи або піддані судового перегляду після його проведення,
• чи було це рішення засноване на розумних підозрах і чи був його обсяг розумно обмеженим.

Суд повинен також розглянути питання про порядок проведення обшуку, в тому числі – якщо мова йде про адвокатську контору – чи був він проведений в присутності незалежного спостерігача або чи були інші спеціальні гарантії для забезпечення того, щоб матеріали, які підпадають під дію професійної юридичної таємниці, які не були вилучені.

Нарешті, суд повинен взяти до уваги ступінь можливих наслідків для роботи і репутації осіб, яких було піддано обшуку.

Крім того, держави також повинні створити систему особливих гарантій професійної таємниці в інтересах належного відправлення правосуддя, з огляду на роль адвокатів в якості посередників між сторонами спору і судами.

У Росії, незалежно від сфери права, юридичні консультації, а також представництво в суді можуть надаватися адвокатами і “іншими особами” з невеликими обмеженнями. Однак професійна таємниця охороняється лише в тій мірі, в якій до неї причетні адвокати, що робить незахищеними відносини між клієнтами і іншими юридичними консультантами (3 з 25 заявників у справі не були адвокатами).

Суд визнав, що потенційні клієнти повинні усвідомлювати різницю між статусом адвоката і статусом іншого правника. Адвокати користуються додатковими привілеями, які відповідають тому факту, що їх зобов’язання перед клієнтами вище, ніж у інших юридичних консультантів. Однак було б несумісним з верховенством права залишати взагалі без будь-яких конкретних гарантій всю повноту відносин між клієнтами і юридичними консультантами, які, з невеликими обмеженнями, практикують, професійно і часто незалежно, в більшості галузей права, включаючи представництво сторін в судах.

З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Круглов та інші проти Росії» (заява № 11264/04 і 15 інших заяв) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.