Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду по справі № 545/1149/17, в якій суди розглядали позов у справі про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем.
Зазначимо, право погодити або відмовитися від підпису є конституційно-гарантованим правом кожної особи на вільне волевиявлення та реалізацію належних їй прав.
Водночас відмова у приватизації земельної ділянки з мотивів непідписання чи відмови у підписанні документів про погодження меж суміжним землекористувачем не позбавляє позивача права звернутися до суду за захистом своїх прав. Що, власне, і зробив позивач у даній справі.
Однак суд апеляційної інстанції, з рішенням якого погодилася і ВП ВС, зазначив, що вимоги позивача не узгоджуються зі способами захисту прав на земельну ділянку, визначеними статтею 152 Земельного кодексу України. Адже визнання судом неправомірною відмови відповідача у наданні згоди на приватизацію спірної земельної ділянки не поновить порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Які ж найголовніші тези постанови у справі?
- Стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. Підписання акту погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.
- Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акту, а з мотивів відмови.
- Непогодження меж земельної ділянки, яка знаходиться поза межами населеного пункту, із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (територіальним органом Держгеокадастру в районах (містах) в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
Зазначимо, аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справах № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) та № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18).
Отже, оскільки чинне законодавство не обмежує право на приватизацію земельної ділянки у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акту погодження меж земельних ділянок, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що така відмова не є перешкодою для завершення позивачем процедури приватизації земельної ділянки, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову (постанова ВП/ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17).
