Відповідний документ напередодні, 22 травня, опублікований у парламентському виданні "Голос України".

Нагадаємо, цей Закон був прийнятий ще 16 січня 2020 року, проте з 11 лютого три місяця очікував підпису Президента. 21 травня його зрештою було підписано з рекомендаціями внесення надалі змін.

Зазначимо, закон передбачає низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами. Також він має на меті запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементацію положень Плану протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS).

Розглянемо детальніше.

По-перше, передбачені документом зміни забезпечують необхідні умови для реформування Державної податкової служби та відкривають можливість для перетворення її структури відповідно до концепції єдиної юридичної особи.

Зокрема, законом внесено зміни до чинного законодавства в частині розгляду матеріалів перевірки, який здійснюватиметься комісією з питань розгляду заперечень.

Змінено й процедуру оскарження рішень контролюючих органів шляхом створення постійного дорадчого органу, а саме Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків, до повноважень якої належатиме розгляд скарг на рішення ДПС.

Втім, основна новація прийнятого закону - удосконалення системи адміністрування податків. Подаємо інформацію окремо по видах податків:

Щодо єдиного податку:

1. Встановлено зменшення строку подання заяви про перехід на ставку 3% платником ІІІ групи з 15-ти до 10-ти днів до початку кварталу, у якому буде застосовуватися нова ставка; 
2. «Єдинники», які сплачують ПДВ, тобто «єдинники» ІІІ групи з ставкою 3% та «єдинники» 4 групи, повинні будуть подавати декларацію з ПДВ щомісячно.
3. Витяг з Реєстру платників єдиного податку можна буде отримати в електронному вигляді.
4. Анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 грн.

Щодо податку на прибуток:

1.  Збільшено з 20 млн грн до 40 млн грн доходу, коли об’єкт оподаткування податку на прибуток підприємств може не коригуватися на фінансові різниці (пп. 134.1.1 ПКУ).
2. Збільшено з 6 тис. грн до 20 тис. грн суми, яка використовується при визначенні основного засобу (пп. 14.1.138 ПКУ).
3. Запроваджено обов’язок  збільшувати фінрезультат до оподаткування на 30% вартості товарів, робіт та послуг, реалізованих «низькоподатковим» нерезидентам; 
4. Членські внески не збільшуватимуть об’єкт оподаткування, а сплата платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України, не вимагатиме збільшення фінрезультату (пп. 140.5.9 ПКУ);
5. Штрафи і пеня за порушення законодавства збільшуватимуть об’єкт оподаткування (пп. 140.5.11 ПКУ); 
6. Амортизація не розраховуватиметься за період не використання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням, поліпшенням та консервацією.
7. Зміни щодо обліку боргових зобов’язань (п. 140.2 ПКУ). 
8. Збільшення фінрезультату на суму витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають ділової мети.

Щодо податку на додану вартість:

1. Скорочено строк подання заяви про  добровільну реєстрацію платником ПДВ, причому подавати таку заяву буде треба лише в електронному вигляді! 
2. Передбачені п. 120-1.1 ПКУ штрафи не будуть застосовуватись до податкових накладних/розрахунків коригування:

• складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ;
• складених на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою;
• складеної відповідно до пп. «а» та «б» п. 198.5 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
• складеної відповідно до ст. 199 ПКУ, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;
• складеної відповідно до абз. 11 п. 201.4 ПКУ.

Натомість встановлено штраф:

• за порушення строків реєстрації таких ПН та РК - у розмірі 2% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 1020 гривень;
• у разі ж відсутності реєстрації в ЄРПН таких ПН/РК - 5% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше  3400 гривень.

3. Нові строки реєстрації зведених накладних - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.
4. Базою оподаткування для експортних операцій буде договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації (проте не нижче ціни їх придбання або звичайної ціни для самостійно виготовлених товарів). 

Крім того, збільшено штрафи за порушення податкового законодавства.

Зверніть увагу, Прикінцевими положеннями  Закону №466 передбачено зростання штрафів, встановлених ст. 116, 123, 124, 125-1, 126 ПКУ та нові правила нарахування пені (ст. 129-131 ПКУ) з 1 січня 2021 року. Водночас, 23 травня вже вступили в силу зміни щодо штрафів, передбачених в ст.117-122 ПКУ:

• Вдвічі збільшено штрафи за неподання або помилки в формі №1ДФ ( 1020-2040 грн., раніше - 510-1020 грн.).
• Вдвічі збільшено штрафи за неподання вчасно іншої звітності (крім звіту про контрольовані операції) (перше порушення-340 грн, раніше - 170 грн.).
• Вдвічі збільшено штрафи за незберігання первинних документів, які використовувались для складання податкової звітності (протягом строків, встановлених ст. 44 ПКУ) (1020-2040 грн., раніше - 510-1020 грн.).

Зверніть увагу, частина положень нового закону набуде чинності пізніше.

Так, з 1 липня 2020 р. запрацюють норми, відповідно до яких буде:

• розширено визначення доходу з джерелом їх походження з України (пп. 14.1.54 ПКУ) і визначення оподаткованого для ЮО-нерезидентів доходу (пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ). Тоді ж запрацюють і нові правила оподаткування такого доходу (пп. 141.4.2 ПКУ);
• встановлено обов’язок стати на облік в ДПС для ЮО-нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність в Україні через відокремлені підрозділи та постійні представництва, які придбали нерухоме майно в Україні або відкрили в українському банку рахунок (п. 64.5 ПКУ);
• надано можливість отримати ІПК та копій наказів про призначення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, запитів та інших документів, складених у зв’язку із проведенням перевірок в електронній формі за допомогою Електронного кабінету (абз. 10 та 21 п. 42-1.2 ПКУ);
• надано можливість платнику податку внести зміни у власні облікові дані за допомогою Електронного кабінету (абз. 7-8 п. 42-1.5 ПКУ);
• надано можливість податківцям провести повторну документальну перевірку у разі отримання інформації від іноземних державних органів (пп. 78.1.21 ПКУ);
• змінено ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (ст. 256 ПКУ);
• змінено правила несплати земельного податку «єдинниками» (пп. 4 п. 297.1 ПКУ).

З початку наступного року (з 1 січня 2021 року) набудуть чинності зміни, якими буде:

• Оновлено визначення термінів «дивіденди», «пеня», «штрафна санкція» в ст. 14 ПКУ;
• Уведено поняття вини платника податків (ст. 109 ПКУ).
• Запроваджено можливість подання платником на добровільних засадах доказів  неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ
• Надано податківцям право надсилати запит про надання глобальної інформації про трансфертне ціноутворення (пп. 39.4.7 ПКУ);
• Скасовано непритягнення платника податків до відповідальності, якщо він діяв за отриманою ним ІПК (1-2 абзаци п. 53-1 ПКУ); 
• Введено можливість отримання платником податків відшкодування шкоди, нанесеної порушенням податківцями податкових правопорушень (ст. 110, 114, 128 ПКУ);
• Введено нові правила надсилання платнику податку податкових повідомлень-рішень (п. 58.1-58.2 ПКУ, п. 86.7-86.8 ПКУ);
• Встановлено нові строки давності в 2555 днів для перевірок не лише по трансфертному ціноутворенню, а і щодо ПДФО та військового збору, які утримуються із зарплати та інших виплат, пов’язаних із трудовими відносинами (ст. 102 ПКУ);
• Встановлено нові розміри податкових штрафів (ст. 116, 123, 124, 125-1, 126 ПКУ) та нові правила нарахування пені (ст. 129-131 ПКУ);
• Уведено норми щодо оподаткування прибутку контрольованих компаній (п. 170.13 і п. 170.13-1 ПКУ, п. 137.9 ПКУ) і саме визначення, що таке «контрольована іноземна компанія» (нова ст. 39-2 ПКУ) ;
• Вдвічі (з 20 млн. грн. до 40 млн. грн.) збільшего обсяг доходів для подання річної декларації з податку на прибуток. 
• Запроваджено обов’язок подання річної декларації ФОП (незалежно від системи оподаткування) та ЮО-«єдинників», які виплачують дохід ЮО-нерезидентам (п. 137.5 ПКУ), встановлено обов’язок «єдинників» сплачувати податок на прибуток з доходу таких нерезидентів (пп. 1 п. 297.1, п. 297.6 ПКУ) та ін.
• Зміни щодо донарахування суми податку податківцями. Так, розмір штрафу залежатиме від того, чи умисно ви занизили суму податку до сплати. Якщо неумисно, то вам загрожуватиме лише 10% штрафу. Якщо ж умисно, то вам загрожує 25%-50%, як і раніше. Передбачається, що умисел мають довести податківці. Проте на практиці, скоріш за все, податківці застосовуватимуть найбільший розмір штрафів, які потім платнику доведеться (за бажанням) оскаржувати і доводити відсутність умислу. Зокрема, з 01.01.2021 р. передбачено право платника податків добровільно надати податківцям докази неумисності скоєних ним порушень (пп. 17.1.16 ПКУ).

Водночас, днями Президент звернувся до Кабміну з низкою пропозицій у зв'язку із прийнятим законом, які планується доопрацювати, зокрема щодо:

- визначення чітких та зрозумілих правил оподаткування контрольованих іноземних компаній;

- напрацювання спільно з представниками бізнес-асоціацій та експертів законодавчої ініціативи з метою впровадження прозорих і деталізованих механізмів реалізації положень щодо обмежень, запроваджених для запобігання ухиленню від оподаткування;

- надання платникам податків достатнього часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об'єктів оподаткування (з урахуванням обмежувальних заходів, пов'язаних з поширенням у світі COVID-19);

- зменшення розміру штрафів за окремі незначні податкові правопорушення;

- розроблення і внесення до Парламенту законопроекту щодо одноразового декларування;

-  системного вдосконалення та спрощення процедур адміністрування податків і зборів, забезпечення чіткості правил оподаткування, уніфікації та зрозумілості термінології.