Нагадаємо, статтею 375 Кримінального кодексу встановлено кримінальну відповідальність суддів за постановлення "завідомо неправосудного" вироку, рішення, ухвали або постанови - у вигляді обмеженням волі до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах чи з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, - каралися позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
У листопаді 2019 року 55 народних депутатів направили до КС конституційне подання щодо конституційності ст. 375 ККУ від 5 квітня 2001 року №2341–III. Автори подання просили визнати неконституційним положення цієї статті. Нардепи вважали, що стаття 375 ККУ "стала інструментом впливу на незалежність і недоторканність суддів, залякування та розправи над ними".
Як повідомляє відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу, автори клопотання наголошували, що сполучення слів "завідомо неправосудного" є оцінним, його зміст законодавчо не визначений, що не забезпечує передбачності застосування оспорюваної норми Кодексу. На думку народних депутатів України, стаття 375 Кодексу суперечить принципу верховенства права, що порушує вимоги низки статей Основного Закону України.
Відповідно до висновку КСУ, в статті 375 ККУ не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді (суддів) є "неправосудними", а також не розкрито змісту сполучення слів "завідомо неправосудний", що може призвести до неоднозначного розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.
Крім того, у рішенні наголошується, що кримінальний закон (стаття 375 ККУ) має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачності. Це є гарантією здійснення суддею правосуддя на засадах верховенства права та ефективної реалізації кожним конституційного права на судовий захист.
Зрештою, як зазначається, встановлення кримінальної відповідальності за постановлення "завідомо неправосудного" судового рішення створює ризики та можливості для впливу на суддів. На думку Суду, конституційні приписи щодо незалежності суддів нівелюються внаслідок юридичної невизначеності статті 375 Кодексу.
З огляду на викладене, КСУ встановив, що стаття 375 Кодексу суперечить принципові верховенства права, а саме такому його елементові, як юридична визначеність, та не узгоджується з принципами незалежності суддів, обов’язковості судового рішення, а отже, суперечить частині першій статті 8, частинам першій, другій статті 126, частині першій, пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України.
Крім того, КСУ "вважає за доцільне відтермінувати втрату чинності цієї статті на шість місяців з дня ухвалення судом рішення про її неконституційність". Наголошується, що Верховна Рада України має привести нормативне регулювання, встановлене цією статтею, у відповідність із Конституцією України та нинішнім рішенням КСУ.
Рішення КСУ є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
