Так, у 2015 році Київська влада спростила переведення житлової нерухомості в нежитлову, прийнявши рішення «Про дерегуляцію та спрощення порядку переведення житлових будинків і житлових приміщень в нежитлові в місті Києві». Завдяки документу тепер дозвіл про зміну статусу нерухомості проводять без визначення функціонального призначення приміщення. На переведення житлових приміщень (житлових будинків) у нежитлові без визначення їх функціонального призначення (використання) мають право особи, які є Власниками таких об’єктів.

Крім процедури, передбаченої міською радою, перевести житлове приміщення у нежитлове кияни можуть шляхом отримання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію без отримання дозволу на перепрофілювання. Такі нововведення стали однією з причин того, що за ці роки кількість приміщень, які перетворилися з житлових у нежитлові в столиці збільшилася в декілька разів. 

Яке приміщення можна перевести з житлового в нежитлове?

Однак не будь-яку квартиру або будинок можна перетворити в офіс чи магазин. Є певні обмеження. Наприклад, в нежитлові можна переводити приміщення, розташовані на цокольному і першому поверхах. У такому приміщенні не повинні проживати люди, всі повинні бути зняті з реєстрації.

Крім того, переведення житлового приміщення у нежитлове може бути здійснено лише за умови, якщо власник та його сім’я забезпечені житловою площею за нормою, визначеною законодавством, та якщо у цьому житловому приміщенні ніхто не проживає.

Житловий будинок не повинен бути визнаний аварійним, пам’яткою архітектури, а приміщення не має бути обтяжене правами будь-яких осіб (не перебуває у заставі, під арештом).
У разі, якщо одним із власників приміщення є неповнолітня дитина, то дозвіл про переведення нерухомості з одного фонду в інший потрібно отримати і в органах опіки. Також, не можна переобладнати квартири вище третього поверху для використання під майстерні та студії творчих спілок.

Що потрібно для переведення житлового приміщення в нежитлове? 

• наявність технічного висновку про можливість і доцільність переведення об'єкта в нежитлове приміщення;
• отримання передпроектних пропозицій про благоустрій території від відділу архітектури органу місцевого самоврядування;
• наявність технічної можливості облаштування окремого входу, що не пов'язаний з під'їздом будинку.

Які етапи включає зміна виду нерухомості? 

• підготовка пакету документів, в тому числі технічного висновку про можливість і доцільність переведення об'єкта в нежитловий фонд;
• подача в орган місцевого самоврядування пакету документів для отримання рішення про таке переведення;
• отримання вихідних даних і технічних умов для проведення реконструкції об'єкта нерухомості;
• підготовка сертифікованим фахівцем проекту реконструкції об'єкта нерухомості під нежитлове;
• напрямок в ДАБІ повідомлення про початок будівельних робіт;
• проведення реконструкції об'єкта нерухомості з облаштуванням окремого входу і прилеглої території. При цьому обов'язково ведеться авторський та технічний нагляд;
• оформлення нового технічного паспорту;
• подача пакетів документів до Департаменту економіки та інвестицій ВО КМР КМДА (на прикладі м. Києва) для сплати пайового внеску або звільнення від такої сплати;
• реєстрація декларації про готовність об'єкту до експлуатації;
• реєстрація права власності на уже нежитлове приміщення.

Які документи потрібні для переведення житлового приміщення в нежитлове?

Власник, охочий перевести житлове приміщення (квартиру, житловий будинок) у нежитлове, повинен звернутися до центру надання адміністративних послуг (далі — ЦНАП). А точніше — подати заяву про свої наміри перевести житлове приміщення (житловий будинок) у нежитлове без визначення функціонального призначення. Також до заяви необхідно долучити (п.3.4 Положення № 781/1645):

• нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право власності на житлове приміщення, які переводяться в нежитлові (із зазначенням всіх співвласників, в тому числі неповнолітніх). У разі, якщо користування приміщенням спільне, то надаються нотаріально завірені правовстановлюючі документи всіх співвласників;
• матеріали технічного обстеження житлового приміщення (квартири, житлового будинку), які переводяться в нежитлові, підготовлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Дозвіл на перепрофілювання житлового приміщення на нежитлове надає Департамент містобудування та архітектури КМДА.

ЦНАП протягом двох робочих днів має передати заяву та документи до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської державної адміністрації. Сам Департамент має розглядати ці документи протягом п’яти робочих днів з моменту їх надходження.

Звісно, заявник може отримати відмову в наданні дозволу на переведення житлового приміщення (квартири, житлового будинку) у нежитлове. Це можливо у разі:

- виявлення недостовірних відомостей або намірів у поданих документах;

- недотримання вимог, передбачених Положенням № 781/1645 або законодавством.

У будь-якому випадку відмову у наданні дозволу на переведення житлового приміщення у нежитлове можна оскаржити в суді.

Разом з тим,  при поданні документів для отримання МУО на реконструкцію необхідно дотримуватись обмежень, встановлених для житлових будинків. Вони встановлені в ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки". Основні положення.

Так, у житлових будинках забороняється розміщення:

• готелів, хостелів;
• пунктів з прийому вторсировини та магазинів, площа яких більша 1 тис. кв. м;
• спеціалізованих магазинів, які торгують м’ясом, рибою, овочами;
• ветеринарних клінік;
• громадських вбиралень;
• похоронних бюро;
• лазень, саун, а також хімчисток і пралень (окрім пунктів прийому та самообслуговування);
• підприємств, які перевищують допустимі рівні шуму та випромінювання;
• автоматичних телефонних станцій, більших за 100 кв. м;
• будівельних магазинів, які можуть призвести до забруднення території;
• лабораторій, стаціонарів, травмпунктів, відділень МРТ, дерматовенеричних, психіатричних, інфекційних та фтизіатричних кабінетів лікарів, рентгенівських кабінетів;
• майстерень з ремонту машин і взуття, площею понад 100 кв. м.

Відповідальність за використання житла не за призначенням

Зверніть увагу, за використання житлових будинків та житлових приміщень не за призначенням може бути накладена адміністративна відповідальність згідно зі ст.150 КУпАП. Санкція за таке адміністративне правопорушення залежить від того, кого карають. Громадянам загрожує попередження або накладення штрафу у розмірі від 17 до 51 грн. Якщо порушником є посадова особа, то санкцією буде попередження або від 51 до 119 грн. штрафу.

Розглядати такі справ мають право адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад (ст.218 КУпАП).

Отже, переведення житлової квартири в нежитлове приміщення це довготривала та непроста процедура, яка потребує відповідального підходу та здебільшого - допомоги професіоналів. З метою уникнути можливих проблем на шляху переведення приміщення з житлового фонду в нежитлове, можете скористатись відповідною юридичною послугою, замовивши її за посиланням.