Відповідно до документа, запроваджується декларативний принцип реєстрації місця проживання особи. Для того, щоб зареєструвати або зняти з реєстраціїмісце проживання, потрібно буде податилише заяву-декларацію. Внесення відміток до паспортів про місце проживання буде не обов’язковим і здійснюватиметься за бажанням.
Водночас, автори законопроекту розширилиспособи звернення за послугами: декларацію можна буде подати в будь-якому органі реєстрації або ЦНАП (не лише за місцем проживання як зараз), а також через Інтернет або поштою.
Не передбачається створення будь-якого додаткового (нового) реєстру з даними про проживання особи: реєстри територіальних громад використовуватимуть ті самі локальні бази адрес, якими і зараз користуються органи реєстрації.
Однак скасовується паперовий документообіг; усувається необхідність подавати громадянам довідки про місце проживання або склад сім’ї; виключається можливість дублювання реєстрації у різних реєстрах територіальних громад; інформація про місце проживання відповідатиме дійсності на момент її запиту.
Зазначимо, підтверджувати своє проживання будуть не усі,як нині, а лише приблизно 0,32% зареєстрованих. Для цього потрібно подати документальні дані особисто, в електронному вигляді або поштою чи вказати підприємства, організації та установи, де органи реєстрації самостійно запитають необхідну інформацію. Крім того, особамає право за власним бажанням надати дані за місцем знаходження.
Ініціювати підтвердження особою факту проживання зможуть тільки:
власник житла та особи, які проживають у житлі;
органи держвлади або органи місцевого самоврядування, які мають документально підтверджену інформацію про те, що особа не проживає у житлі;
керівництво школи у разі коли бажаючих у перший клас більше ніж школа може прийняти.
Крім того, запроваджується механізм боротьби з масовою реєстрацією за однією адресою. Так, якщо за допомогою програмного забезпечення виявиться, що за однією адресою зареєстровано більше ніж 3 сім’ї, таку реєстрацію тимчасово заблокують до підтвердження факту проживання.
Варто зазначити, що про всі факти реєстрації обов’язково повідомлятимуть власника житла та осіб, які проживають у житлі.
Також передбачена відповідальність за подання недостовірних відомостей під час реєстрації - штраф у розмірі 850 - 1700 грн, повторно – 1700 - 3400 грн. Водночас це не стосується випадку проживання особи в іншому місці ніж зареєстроване.
Законопроект покликаний захистити права власників житла. Зокрема, для правоохоронців чи виконавчої служби сам факт реєстрації особи у житлі без наявності інших доказів її проживання в ньому не є підставою проведення процесуальних дій, таких як обшук чи арешт майна, якщо власник житла або інші співмешканці заперечують факт проживання цієї особи.
Також документ закріплює можливість під час державної реєстрації народження дитини отримати комплексні послуги з проведення реєстрації місця її проживання, визначення належності дитини до громадянства України, присвоєння їй унікального номеру з Єдиного державного демографічного реєстру тощо.
Передбачається, що закон набере чинності поетапно. Першими, з наступного після опублікування дня, наберуть чинності положення щодо розробки підзаконних актів та формування реєстрів територіальних громад. Через півроку з дня опублікування за електронними заявами можна буде реєструвати дітей віком до 14 років, а також буде скасований адміністративний збір за першу реєстрацію місця проживання новонародженої дитини. Тоді ж запрацюють вищезгадані «комплексні» послуги під час державної реєстрації народження дитини.
Повністю закон набере чинності (в разі прийняття законопроекту) з 1 січня 2021 року.
