Так, ще у рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) було визначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (част. 5 ст. 10 Конституції України).
У той же час, варто знати, що згідно з част. 4 ст. 9 ЦПК учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому законодавством.
Відповідний висновок Верховний суд зробив у справі № 761/42431/17 21 січня 2019 року.