У згаданій справі підставою для надіслання запитів контролюючого органу стали результати аналізу показників, що містяться у податкових декларації з ПДВ , поданих платником податків за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої з Єдиного реєстру податкових накладних та даних показників поданих до контролюючого органу декларацій та звітів.
Суд нагадав, що пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів проводити документальні перевірки в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.
Згідно з абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.
Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України:
- якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,
- якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Крім того, за положеннями підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України такою підставою є недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, або якщо платник податків не надають пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, підпункти 78.1.1 та 78.1.4 передбачають спільну обставину - ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом 15 днів на письмовий запит податкового органу.
Підсумуємо:
Якщо на надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, платник податків не дотримується вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.
Якщо на надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних щодо відповідної декларації, платник податків не надає у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.
Що стосується вимог до запиту контролюючих органів, то їх направлення регламентовано статтею 73 ПКУ та постановою КМУ від 27.12. 2010 № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок).
Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПКУ, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом). Такий запит має бути підписано керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
- підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
- перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
- печатку контролюючого органу.
Водночас, у пункті 10 Порядку передбачено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків повинен містити:
- посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;
- підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується;
- перелік документів, що її підтверджують (в разі потреби).
Зверніть увагу, якщо запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1 та 2 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.
У згаданій справі правовою підставою для направлення вищеперелічених запитів, відповідач вказав положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Однак Верховний суд зазначив, що у запитах контролюючим органом не зазначено в чому саме полягає порушення формування податкового зобов`язання, не наведено жодних фактів, які свідчать про порушення податкового, валютного та іншого законодавства, зі змісту запитів неможливо встановити яким чином на підставі аналізу податкової декларації можна встановити відсутність реального здійснення операцій, як і конкретні обставини, на підставі яких контролюючий орган встановив порушення позивачем податкового законодавства.
А, як ми зазначали вище, вимога про надання відповідної інформації має визначати у запиті саме фактичні дані підстави, тобто наявність конкретних обставин, а не лише формальні посилання на відповідні норми Податкового кодексу України.
Більше того, на думку ВС, використання податкової інформації (зокрема з Єдиного реєстру) як привід для направлення запиту платнику податків є правомірним, однак наявність такої інформації сама по собі не позбавляє податковий орган обов`язку дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту відповідного запиту - вказувати чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення відповідних фактів платник податків позбавлений об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
