Контракт: усе, що потрібно знати про цей вид трудового договору

Контракт, за винятком певних особливостей, є повним синонімом поняття «договір», що застосовується в цивільних, господарських, сімейних та трудових відносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП контракт — це особлива форма трудового договору, яка укладається в письмовій формі на строк, визначений угодою сторін, і в якій права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Однак контракт відрізняється від звичайного трудового договору тим, що:

- контракт обов’язково укладається в письмовій формі;

- у контракті можуть установлюватися додаткові (крім зазначених законодавством) підстави щодо його розірвання;

- контракт має строковий характер;

- у разі дострокового розірвання контракт має передбачати, зобов’язання власника або уповноваженого ним органу щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові.

Таким чином, у контракті наявні такі умови, як строковість, підвищена відповідальність працівника, додаткові підстави для розірвання контракту тощо, які можуть бути невигідними для працівника.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП контракт укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру майбутньої роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Порядок укладання контрактів під час прийняття (наймання) на роботу працівників на підприємство, в установу, організацію незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також щодо громадян визначено Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті на роботу працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. № 170 із змінами.

Так, відповідно до п. 3 Положення № 170 прийняття (наймання) на роботу працівників через укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом може відбуватися у випадках, прямо передбачених законами.

Якщо укладення контракту законом не передбачене, то власник або уповноважений ним орган не має права укладати з працівником контракт, навіть якщо є наявна обопільна згода.

Працевлаштовуючись за контрактом, працівник подає пакет документів, як і під час працевлаштування за звичайним трудовим договором.

Від потенційного працівника під час укладання контракту заборонено вимагати документи (відомості), що підтверджують його партійну, національну належність, походження, реєстрацію, місце проживання чи перебування, а також інші документи, подання яких не передбачено законодавством.

Забороняється допускати працівника до роботи, якщо наказ (розпорядження) про його прийняття на роботу ще не виданий.

Також забороняється укладати контракт з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.

Відповідно до ст. 24 КЗпП контракт укладається в письмовій формі і підписується власником або уповноваженим ним органом та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом.

Контракт оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються в кожної із сторін контракту.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, власник або уповноважений ним орган під час укладання контракту оформлює наказ (розпорядження) про прийняття працівника на роботу.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами в контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною в письмовій формі.

Як відомо, про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) працівник має бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Таким чином, про переукладення трудового договору із зміною його на контракт працівника потрібно повідомити не пізніше як за два місяці до укладення контракту, оскільки зазначене тягне зміну істотних умов праці.

Типова форма контракту з працівником затверджена наказом Мінпраці України від 15.04.1994 р. № 23, зареєстрованим у Мін’юсті України 28.04.94 р. за № 84/293 (із змінами). Ця Типова форма не поширюється на керівників підприємств державної форми власності.

Типова форма контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 р. № 597 (із змінами).

Якщо працівник, з яким відповідно до законодавства обов’язково потрібно укладати контракт, не погоджується на його укладення, такий працівник підлягає звільненню відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП як такий, що відмовився від продовження роботи у зв’язку зі змінами істот» них умов праці. Така позиція, зокрема, міститься в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9.

Прочитано 16183 разів