Ухвалення відповідного закону є однією з останніх умов, які має виконати Україна для початку переговорів із ЄС щодо підписання перших договорів про запровадження "промислового безвізу", тобто спрощеного експорту промислових товарів з України до ЄС без додаткової сертифікації.
Законом вводяться норми, спрямовані на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
При цьому, визначено, що Закон “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” не поширюється на:
- об’єкти будівництва, визначені Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”;
- повітряні судна, їх компоненти та обладнання;
- дорогоцінні метали, дорогоцінні каміння та вироби з них (ювелірні та побутові).
Закон встановлює чіткі та прозорі вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання щодо переліку та строків надання документів під час проведення перевірки.
Зокрема, дозволено при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Наказ має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
Направлення оформлюється на підставі наказу і підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу. Таке направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Також визначено розміри штрафів, які накладаються за порушення.
До особи, яка ввела продукцію в обіг або вважається такою, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:
1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі 6 тис. тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі 20 тисяч НМДГ;
2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім ряду випадків), - у розмірі 3 тисяч НМДГ, а за повторне порушення - у розмірі 6 тисяч НМДГ.
До розповсюджувача застосовуються штрафи в разі недодержання умов зберігання продукції, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, у розмірі 2 тисяч НМДГ, а за повторне протягом трьох років порушення - у розмірі 4 тисяч НМДГ.
До суб'єкта господарювання застосовується штраф в разі:
1) невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів - у розмірі від 2 до 10 тисяч НМДГ;
2) невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі 1 тисячі НМДГ, а за невиконання вимог рішення про негайне припинення представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції - у розмірі 2 тисяч НМДГ;
3) створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі 10 тисяч НМДГ.
Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.
Крім того, встановлюється чіткий строк надсилання суб’єкту господарювання постанови про накладення штрафу (16 днів після проведення перевірки), що дозволить уникнути випадків надсилання постанов про накладення штрафу «заднім числом».
Закон передбачає також можливість звернення об’єднань суб’єктів господарювання – галузевих асоціацій щодо проведення позапланових перевірок ринкового нагляду – зараз вони не входять до кола суб’єктів, яким Законом надано право подавати такі звернення. Слід зазначити, що в ЄС галузеві асоціації беруть активну участь у моніторингу ринку та взаємодіють з органами ринкового нагляду, а їх професійний рівень і знання підвищуватимуть ефективність ринкового нагляду в Україні та посилюватимуть експертну та технічну спроможність органів ринкового нагляду.
А для перекладу суб'єктами господарювання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду встановлюється 30 денний строк (сьогодні такий строк відсутній, що призводить до зловживань з боку органів ринкового нагляду).
Загалом, Закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Господарського кодексу України, законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про Національну поліцію».
