За обставинами цієї справи, позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправним наказ Держагентства рибного господарства України, яким скасовувася режим експлуатації лиману, вмотивований порушенням позивачем вимог цього режиму. У свою чергу, позов обгрунтовано тим, що розпорядження було винесено не в межах планового заходу.
Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив. Натомість апеляційний суд, з рішенням якого пізніше погодився й Верховний суд, вирішив спір на користь позивача.
В обгрунтування свого рішення, Верховний Суд нагадав про наступні правила проведення перевірок органами державного нагляду:
1. Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
2. Положеннями абз.6 ч.1 ст.6 цього ж Закону встановлено обов’язок посадових осіб органів державного нагляду (контролю) пред’являти перед початком перевірки копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
3. Також варто зважити й на те, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 5 вказаного Закону органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Таке повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі й повинно містити:
- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
- найменування органу державного нагляду (контролю).
При цьому, встановлено, що суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
4. Крім того, за змістом ч.ч. 7, 8 ст. 7 цього ж Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається з позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи, контролюючим органом було суттєво порушено порядок проведення перевірки суб’єкта господарювання:
- позапланова перевірка позивача контролюючим органом не призначалась;
- наказ (посвідчення, направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) не видавався;
- акт перевірки у встановленій формі не складався;
- припис було винесено поза межами проведення позапланового заходу контролю, який до того ж не містить вимог про усунення порушень, які були встановлені під час проведення перевірки.
Вчинені порушення органу держнагляду, за правовою позицією Верховного суду є достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки та визнання наказу відповідача протиправним (постанова ВС/КАС від 24.10.19 у справі № 420/6544/18).
