Конституція України постала не на порожньому місці. Біля її витоків — «Руська правда», «Литовські статути», акти періоду Гетьманщини («Березневі статті» тощо) — конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому переліку займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року: у цьому документі було задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.
Новітній конституційний процес в Україні розпочався разом з відновленням української державності - прийняттям Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Конституційна комісія підготувала проект Конституції України, і вже 1992-го року відбулося його всенародне обговорення. Далі справа призупинилася майже на рік і лише у листопаді 1994 року, після дострокових президентських і парламентських виборів, було сформовано ще одну Конституційну комісію. На початку червня 1995-го нарешті було підписано Конституційний договір між Президентом України і Верховною Радою про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період прийняття нової Конституції України.
Втім, рік поспіль ситуація загострилася. 26 червня Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям Конституції. Було призначено референдум щодо Основного закону на 25 вересня. Проте вже наступного дня Верховна Рада України прийняла постанову «Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні» і розпочала справжній марафон з розгляду документа тривалістю майже 24 години. Це були непрості години. Адже чимало суперечок та дискусій викликали питання єдинності державної мови, державних символів, питання про статус Криму. Зокрема, частина народних обранців, переважно праві, виступали за надання півострову статусу звичайної області, ліві, в свою чергу, не погоджувалися на синьо-жовтий прапор та тризуб. Врешті, після неодноразових голосувань, народні обранці дійшли компромісу: ліві голосують за синьо-жовтий прапор, праві — за автономію Криму.
О 09 годині 18 хвилин 28 червня 1996-го незалежна Україна нарешті отримала свою Конституцію.
В Основному законі було закріплено фундаментальні основи державності, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека були визнані найвищою соціальною цінністю.
Конституція сьогодні – це плацдарм для розвитку демократичної України, впровадження ефективної судової реформи та наближення до світових норм.
Однак ми переконані, що лише конституційні норми, якими б вони передовими і демократичними не були, самі по собі не змінять життя на краще. Тільки спільні зусилля зможуть об'єднати українське суспільство для розбудови сильної, сучасної та вільної європейської України. Хочеться сподіватись, що демократичні засади, що закріплені в Конституції, стануть абсолютними, а не задекларованими, реаліями нашого сьогодення, а дух законності стане орієнтиром кожного громадянина!
Щиро бажаємо всім міцного здоров'я, наснаги, невичерпної енергії, стійкості та оптимізму! З повагою та побажаннями гарних свят, Ваш юридичний партнер - "Компанія "Ти і право" Ленівський Груп".
