Велика Палата Верховного Суду висловилась щодо підстави для визнання договору укладеним.

У своєму рішенні Велика Палата підтримала рішення судів попередніх інстанцій про те, що договір був частково виконаний (а тому борг за виконанні зобов’язання за договором підлягає поверненню), однак не визнала договір укладеним.

За обставинами справи, особа (позивач) перерахувала відповідачу (на рахунок) 100 тисяч грн., однак просила визнати їх перерахованими помилков, на підставі відсутності договірних відносин з відповідачем. Останній, в свою чергу, направив зустрічний позов, в якому просив визнати договір укладеним і стягнути 51 000 грн боргу за поставлений товар.

Попри те, що суди перших двох інстанцій таки визнали договір укладеним, Верховний суд з їхніми рішеннями не погодився.

Свою позицію суд обґрунтував тим, що за част. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У випадку отримання пропозиції щодо укладання договору, така пропозиція вважається прийнятою, якщо особа, яка одержала пропозицію, у межах строку для відповіді вчинила дії відповідно до пропозиції (відвантажила товар, надала послуги тощо) (част. 2 ст. 642 ЦК України).

Якщо вже сам договір передбачає передання майна або інші дії, він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії (част. 1-2 ст. 640 ЦК України). Правові наслідки від цього моменту визначаються нормами ЦК України (част. 8 ст. 181 ГК України).

А тому, договір не може вважатися неукладеним після його повного чи часткового виконання.

Водночас, за абз. 12 част.2 ст. 16 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом. Тобто суд не мав повноваження визнавати договір підряду укладеним. І тільки після прийняття змін до цивільного законодавства 3 жовтня 2017 року, у згаданій статті з’явилась норма про можливість захисту цивільного права або інтерес іншим способом, що встановлений не лише договором або законом, але й судом.

Тобто суд має право визначити на свій розсуд спосіб захисту, однак такий, що не суперечить закону (част.2 ст. 5 ЦПК України).

Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. У такому разі визнання вказаного договору укладеним не буде належним способом захисту.

Зважаючи на це, Велика Палата прийняла рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідача. За позицією ВП, стягнення боргу за поставлений відповідачем товар за результатами часткового виконання вже укладеного договору є ефективним способом захисту його прав, однак вимога про визнання договір укладеним задоволенню не підлягає (постанова ВП/ВС від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17)

Опубліковано ініційований Радою з питань судової реформи новий законопроект «Про внесення змін до Закону« Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (нова редакція) та інші пов\'язані законодавчі акти України» від 15.01.2018. Зокрема, відповідно до положень адвокат зобов’язаний: мати вищу юридичну освіту; 2) володіти державною мовою; 3) після випуску мати стаж роботи принаймні 2 роки в галузі (в якості стажера адвоката або на посаді судді); 4) скласти на позитивну оцінку кваліфікаційний іспит. Також у адвоката не повинно бути непогашеної чи не знятої судимості за вчинення умисного злочину, його не повинно бути визнано судом недієздатним або обмежено дієздатним. Також не може займатися адвокатською діяльністю особа, позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3 роки з дня прийняття рішення про припинення адвокатської практики. Крім того, адвокатом не може бути колишній суддя, прокурор, слідчий, нотаріус, держслужбовець, який звільнений за порушення присяги, порушення вимог щодо несумісності, вчинення корупційного правопорушення або істотного дисциплінарного проступку чи  умисного злочину, а також через невідповідність займаній посаді, - протягом 3 років з дня звільнення. Законопроект визначає, що несумісною з професією адвоката є діяльність на посадах голови або членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і приватних виконавців, нотаріальна діяльність та військова служба. Також передбачається, що в разі виникнення обставин несумісності, адвокат протягом 10 днів (зараз протягом 3 днів) з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про призупинення адвокатської діяльності. Новий варіант законопроекту, в якому враховані висновки Звіту експертів Ради Європи, був направлений до НААУ разом із запрошенням обговорити та схвалити його під час засідання робочої групи 1 січня 2018 року. Однак в Раді адвокатів України заявили про колізійність положень законопроекту, зокрема, в питаннях адвокатського самоврядування, та невиправдане обмеження часових рамок для його розгляду тож закликали обговорити законопроект за участю НААУ. На думку РАУ, після доопрацювання законопроект має бути направлений до Венеціанської комісії для проходження комплексної оцінки на відповідність європейським стандартам і лише після цього може бути поданий на голосування у Парламенті.