Як встановити тотожність позовів? - пояснення ВС

У суді першої інстанції розглядався позов про визнання незаконними дії щодо ухилення від виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу через ухилення від укладання трудового договору в порядку переведення на підставі пункту 5 част. 1 ст. 36 КЗпП.

За обставинами справи особа мала бути переведена із Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві до Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області після його звільнення з Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві.

За результатом розгляду суд закрив провадження у справі на підставі наявності рішення (що вже набрало законної сили) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. З таким рішенням погодився й апеляційний суд.

Зазначимо, рішення на яке посилалися суди, стосувалося визнання дій незаконними та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, де сторонами виступали ті ж самі особи. Так, у цій справі позивач просив суд стягнути з ГУ Державної служби України з питань праці у Харківській області заробітну плату за час вимушеного прогулу та визнати незаконними дії ГУ Державної служби України з питань праці у Харківській області в частині ухилення від укладання трудового договору з особою, запрошеною за погодженням між начальниками на роботу в порядку переведення з Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві на роботу в Територіальну державну інспекцію з питань праці у Харківській області після його звільнення з роботи в Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві.

Також суди нагадали про наявність постанови Верховного Суду у цивільній справі за позовом особи до ГУ Держпраці у Харківській області про відшкодування моральної шкоди через ухилення відповідача від укладання з ним трудового договору за погодженням між начальниками про прийняття на роботу в порядку переведення з Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві до Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області після його звільнення з роботи в Територіальній державній інспекції з питань праці у м. Києві у зв`язку із переведенням на підставі пункту 5 част. 1 ст. 36 КЗпП України.

Однак Верховний Суд з рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Нагадаємо, згідно з пунктом 3 част. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Однак закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

За позицією ВС, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. 

А тому, нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

ВС зауважив, що, визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

А підстави позову, на думку ВС, у вже розглянутій цивільній справі та у цій справі не є ідентичними, оскільки спір між сторонами у справах виник з різних підстав (постанова ВС від 22.05.2019 у справі № 640/7778/18).

Прочитано 4883 разів