За обставинами справи, позивач оскаржив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У постанові про адмінпорушення, яку позивач оскажив, йшлося про те, що водій здійснив виїзд на зустрічний бік дороги, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, чим порушив вимоги пункту 11.4. Правил дорожнього руху.   Зі свого боку, позивач вказав про те, що на зустрічний бік дороги, яка має суцільну смугу, він не виїжджав, а тому вказаного адмінправопорушення не скоював.

Чинним законодавством передбачено, що усунути від права на спадкування можливо за наявності таких умов:

- ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності можливості її надання;

- перебування спадкодавця у безпорадному стані;

- потреба в допомозі саме спадкоємця.

Тому, недоведеність в суді безпорадного стану спадкодавця, а також того, що він потребував допомоги саме відповідача, а той мав можливість її надати, не може стати підставою для усунення спадкоємця від спадку.

Відповідач у справі повідомив правоохоронців про правопорушення, яких позивач не вчиняв. У результаті – позивач звернувся до суду з проханням про відшкодування моральної шкоди за поширення недостовірної інформації.

Попри те, що районний суд позов задовольнив частково, в судах апеляційної та касаційної інстанцій з таким рішенням не погодилися.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом має проводитися виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом. Однак, при цьому, суд має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Відповідний правовий висновок зробив апеляційний суд 27.11.2018 у справі № 653/4183/17.